Перша зйомка з температурою - позаду. Серйозно врятувало й те, що захід був класний, а на підтвердження знайомства з тими самими людьми (ніколи не думала, що пощастить так просто це зробити) - декілька візитівок у кишені. А сьогодні їду на бал. З температурою. Головне - нормально тримати мікрофон у витягнутій руці протягом всього синхрону. Висновок ( Read more... )

Сьогодні йду в інститут з чорними губами. Назло всім.

"Так захотели." (с) моя тітка ц віці 5 років у відповідь на запитання, чому одна рука права, а інша - ліва.

Геть з мого мозку! Не заважай працювати, прошу.
Якого біса лізеш передчасно? Чекай, скоро й до тебе дійде справа. Але цікаво, чого ж мені в думки заліз саме ти?

Все розумію, і ціную щирість друзів - як закордонних, так і українських, хоча, що цікаво, їхня відвертість дещо відрізняється. Але є одне невелике прохання ( Read more... )

Дивне відчуття, ніби я стала прозорою...
A weird feeling as if I've become transparent...

Думала, що щось змінюється. Чи змінилось. Що тепер дивитимусь на отих щасливих зверху і з задоволенням плюватиму на них, зневажатиму дівчат, яких люблять і про яких мріють- просто так, бо я захотіла. Що тепер так зване особисте піде нах - бо в мене є щось, чого не зрозуміють тупі щасливі, засліплені статевими інстинктами. Вважала так десь 2 дні ( Read more... )

 - Ідіотко, невже до тебе не доходить, що це - тільки черговий провал?
 - А може...
 - Закрийся, курво. У тебе ніякого успіху бути не може. Змирися, суко.

порожньо.
Інакше це назвати не можна. Всі поспішали до своїх.

Не можу знаходитись надто близько до щасливих, гарних, талановитих і потрібних. Ще більше відчуваю власну нікчемність.
Сьогодні їх знову зустрічали... Їм дзвонили просто так... До них - небайдужі...

Скоро перейду Межу. Зникне все, що колись приносило хоч якісь секунди радості. Лишаться труднощі й самозахист. Його необхідність ( Read more... )