Шкодую, що вступила до цього й****ого інституту. Так, треба папірець про вищу освіту, згодна. Але почувтися повним г****м я стала саме тут. Не маю сили іти далі у професійному сенсі, бо знаю, що нічого не зможу, нічого не вмію, і весь досвід мій - ніщо ( Read more... )

Передостанній іспит, а сили вже зовсім нема. Передозування інформації. Під ранок приходять думки у тому форматі, в якому їх реально записати, але у напівсвідомому стані важко згадати, де ж на невеликій кухні було залишено ноут ( Read more... )

Заспокійливе+енергетики (для 100% ефекту - +сесія) = напади істеричного сміху, часто - з викладача без причини.
Багато заспокійливого - тупість рідкісна і/або прояви собачої психології.

Не можу знаходитись надто близько до щасливих, гарних, талановитих і потрібних. Ще більше відчуваю власну нікчемність.
Сьогодні їх знову зустрічали... Їм дзвонили просто так... До них - небайдужі...

Знову те саме... Здається, я перестала відрізняти один день від іншого. Враження таке, що це - щось одне, безкінечне. Пари - закінчення пар - всіх зустрічають. Друзі? Тепер я вже не впевнена. Ми з різних світів. Вони - потрібні. Їх люблять. Визнаю - може й заздрю тому, чого більше не буде ніколи.

Вже тиждень сплю по 1-3 години. Хочеться, але не ( Read more... )

Однокурсниця попросила про допомогу, я вже питала про це у відповідній спільноті, але спробую і тут.
На майстер-класі з міжнародної журналістики сказали до 15 листопада опублікувати будь-яку статтю у друкованому виданні.
Яке видання могло б опублікувати матеріал про Музей писанки у Коломиї? Сама одноурсниця з цього міста, тому й писала про те, що ( Read more... )