Ельфи Чорного лісу (частина 1)

Jan 06, 2014 12:02

    Особливість оповідей Дж. Р.Р. Толкіна в тому, що жоден народ не з’являється нізвідки. Всі вони мають свою історію, яку не автор не завжди встигає переповісти, але постійно про неї пам’ятає. Але деяким народам та королівствам пощастило більше, ніж іншим: вони були настільки важливими для Середзем’я, що Толкін не просто згадував мимохідь про ( Read more... )

jrrt

Leave a comment

Comments 21

maryxmas January 6 2014, 13:31:07 UTC
дякую дуже.
ви так класно пишете, пишіть ще :)

Reply

gluk16 January 6 2014, 13:57:14 UTC
дякую :)
матиму час - писатиму :) тим більше, що мотивації більшає, коли це цікаво моїм читачам )))

Reply

maryxmas January 6 2014, 14:01:28 UTC
я колись страшно з того всього фанатіла, але з часом позабувала ледь не все.
дивилися з чолвоіком другого Хобіта -- і я зрозуміла, що час його перечитати.

Reply

gluk16 January 6 2014, 14:37:36 UTC
якщо не секрет, то в якому варіанті плануєте читати: оригінал, український переклад чи російський? Якщо друге, то який саме переклад: Мокровольський чи "Астролябія"?
(Питаю, бо цікаво, як оцінюють ці переклади читачі).

ну і the book was better :)

Reply


game_in_white January 6 2014, 15:07:15 UTC
я спробую втрутитися в розмову про переклад =) власне навколо кінопрем’єри вирішила все-таки почитати Толкіна. і почала з Сильмариліону Астролябії. Я в захваті і від книжки, і від мови. я не читала ні іншого перекладу, ні тим паче оригіналу, але текст звучить дуже природно, так ніби цією мовою писано

Reply

gluk16 January 6 2014, 15:11:45 UTC
Silmarillion у них вийшов вдалим, але як завжди підвели переклади та транслітерації власних назв - з тим біда.

За "Гобіта" ще не скажу, бо не читав в їхньому перекладі.

Reply

gluk16 January 6 2014, 15:13:10 UTC
і ще одна: у вас дуже фундаментальний підхід до Толкіна. Я С. прочитав з третього разу - через декілька років після ВП та Гобіта. Спершу ніяк не йшов, а потім дуже сподобався :)

Reply

game_in_white January 8 2014, 10:54:51 UTC
ну я теж тяжко пробираюсь крізь хащу власних назв. добре що видання містить і карту, і генеологічне дерево, і словники (а також, до речі коротке пояснення з приводу транслітерації) думаю, після того, як осилю трилогію (а таке мусить статися, я впевнена), треба буде знову вернутися до цієї книжки

Reply


Leave a comment

Up