Років чотири чи п'ять тому мені довелося сидіти за фуршетним столом прямо навпроти персонажа, знаного як вєрка сердючка, тобто андрій данілко. І той поц помітив, що я володію вилкою і ножем не настільки ідеально, як має ними користуватись найкращий дворянин Полтавської губернії (яким він себе вважає). Воно, звичайно, правда, що я за походженням аж
(
Read more... )