загадка та й годі

[danka_v_dorozi]

Останні 2 місяці активно намагалася подарувати своє серце. Аж раптом, минулої неділі, виявила, що воно вже подароване. Давно. Раз і назавжди. І немає його на місці, і воно вже не зовсім моє. Точніше, не тільки моє. І такий короткий облом був без сліз, навіть радісний. Полетіли собі тривоги в холодні краї на якийсь час

Comments

[danka_v_dorozi]

Аню, дякую. Я по-справжньому щаслива. Прикол в тому, що так я щастя ще не уявляла :)

[xpywuk]

я теж своє щастя не так уявляла... а Шеф прийшов і сказав: сюрприз, мій зайчику:)

радості тобі! весни, квітів і Воскресіння!

[danka_v_dorozi]

Зою, ти так все зрозуміла. "Зайчику" :) так по-Шефськи. Дякую за побажання. Щодо листа, то не хвилюйся, його ще пишуть, час є.

[xpywuk]

Це для чоловіка я "зайчик", для Шефа я здебільшого "рибонька" :) з усім, що з цього витікає :)

[karmashka2212]

листівочка же летить до тебе)

[danka_v_dorozi]

Олю, я вже просто її нутром відчуваю :) дякую. Сподіваюся, там зворотня адреса є.

[karmashka2212]

авжеж є) мене вчили завжди писати зворотню адресу)))