загадка та й годі

[danka_v_dorozi]

Останні 2 місяці активно намагалася подарувати своє серце. Аж раптом, минулої неділі, виявила, що воно вже подароване. Давно. Раз і назавжди. І немає його на місці, і воно вже не зовсім моє. Точніше, не тільки моє. І такий короткий облом був без сліз, навіть радісний. Полетіли собі тривоги в холодні краї на якийсь час.
Навіть не намагаюся висловлюватися чітко. Нічого не вийде. На роботі виходить. Тут ні.