Суботній ранок мав би бути доволі печальний, оскільки вже тиждень воду в нас подають тільки вночі, а на носі храмовий празник і пасувало би щось спекти-зварити-стушкувати, а оте капарство на кухні, коли вихляпуєш із чайничка чи не останню воду, просто доводить до сказу...
Але... Коли я прокинулася, то побачила, як маленьке кошенятко, яке я назвала
(
Read more... )