Re: СимоненкоbilozerskaSeptember 21 2010, 04:23:20 UTC
Не виключаю, що щиро. От живете Ви, припустимо, у брєжнєвські часи. Приходить до Вас диверсант при зброї, каже абсолютну правду про порушення прав людини в СРСР і пропонує боротись. Для початку - вбити разом Щербицького. Хіба Ви не абсолютно щиро його пошлете? :) Ах ти ж такий-сякий, скажете Ви, тобі нема чого втрачати, так іди вбивай, а я тут живу, працюю, у мене сім’я.
Крім цього, цей вірш не зовсім типовий. Краще порівняти вірші Павличка - там, де "виплюйте бандерівську блекоту" і про Путіна - "Україна ніколи не буде твоя". Ось там просто по якості віршів дуже чітко видно, який з них писався вимушено, а який щиро і з почуттям помсти за роки принижень.
Тут треба на талант дивитись - його наявність чи відсутність. Оці стопроцентні прислужники влади, які труїли молоде покоління, а зараз перефарбувалися - вони, як правило, нездари усі. А я про талановитих кажу.
Я теж думаю, що треба розмежовувати "ура-комуністичну" та "нормальну" творчість українських авторів. Але розмежовувати треба обережно. Далеко не всі прорадянські вірші писались цими поетами "штучно", тільки заради індульгенції на українську мову тощо. Деякі поети, живучи в умовах постійного стресу, самі починали вірити в "неправильність" своїх попередніх творів і починали вихваляти партію-Сталіна-колгоспи цілком щиро. Це була форма психологічного захисту, щоб не з'їхати з глузду.
Ясно, що на виході маємо покалічених, надламаних людей, яких осуджувати язик не повертається. Яскравий приклад - Тичина.
Comments 241
чі не уточните, який саме вірш в нього був антиукраїнським?
Reply
Я зустрічався з вами в дні суворі,
Коли вогнів червоні язики
Сягали від землі під самі зорі
І роздирали небо літаки.
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали «хайль» охриплими басами
І «Ще не вмерла…» голосно ревли.
Де ви ішли - там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям, -
Плювала кров’ю «ненька Україна»
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали б і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись «москалі».
Тепер ви знов, позв’язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і вроздріб,
Нових катів припрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Ви будете тинятись по чужинах,
Аж доки дідько всіх не забере,
Бо знайте - ще не вмерла Україна
І не умре!
Василь СИМОНЕНКО
Якщо не помиляюся, це не єдиний у нього подібний вірш, треба буде ще пошукати.
Reply
Reply
Крім цього, цей вірш не зовсім типовий. Краще порівняти вірші Павличка - там, де "виплюйте бандерівську блекоту" і про Путіна - "Україна ніколи не буде твоя". Ось там просто по якості віршів дуже чітко видно, який з них писався вимушено, а який щиро і з почуттям помсти за роки принижень.
Reply
Reply
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Ясно, що на виході маємо покалічених, надламаних людей, яких осуджувати язик не повертається. Яскравий приклад - Тичина.
Reply
Слід також пам"ятати про таке явище, як _роздільне мислення_ (компартменталізація) - один з видів психологічного захисту.
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Leave a comment