Фух, нарешті дочитала оті «Записки…». Є книги, в яких найбільше задоволення отримуєш від того, що нарешті перегорнув останню сторінку. Прикро, але саме так вийшло з романом Костенко.
та я на смартфоні читаю, але зараз наразі паперові книжки в автобус беру собі. І Фрейда читаю, і Опільського (упд: дочитав), і філософію Мірчука, і Кара-Мурзу. Ще й Ліна недочитана. І Агата Крісті на сон грядущий німецькою.
Уявляєш, який бардак у всьому цьому. І нічо щось не рухається, бо різнокаліберне: на ноуті, в смартфоні, в паперовому вигляді.
ой, я стараюсь не читати одночасно декілька книжок, бо вони перемішуються в голові і весь кайф пропадає. Краще вже смакувати одну, хай навіть потихеньку, якщо часу особливо немає.
Comments 42
:(
Reply
Reply
Reply
А про таращанське тіло ми вже з тобою говорили раніше.
Reply
Reply
І Агата Крісті на сон грядущий німецькою.
Уявляєш, який бардак у всьому цьому. І нічо щось не рухається, бо різнокаліберне: на ноуті, в смартфоні, в паперовому вигляді.
Reply
Reply
Leave a comment