Фух, нарешті дочитала оті «Записки…». Є книги, в яких найбільше задоволення отримуєш від того, що нарешті перегорнув останню сторінку. Прикро, але саме так вийшло з романом Костенко.

( спроба рецензії )

Знайшла в мережі повну якісну відеоверсію зустрічі з Костенко в Харкові. Раптом ще хтось не бачив, а комусь цікаво.

Click to view

Click to view

А я знову про програміста. От він сам зізнається, що дружина не бачить в ньому мужчину. Чудову цитату вона сказала: "Я можу не тому, що я сильна, а тому що ти не можеш". І після смерті тещі він сам визнає, що на ній лишився весь дім. І наче її жаліє. Але поки вона не влаштувала бойкот, не почав готувати хавку, не спробував їй допомагати.

Так от, ( Read more... )

Цікаво, Костенко зумисно зробила свого програміста чоловіком-емо, представником інертної біомаси, що тільки нудить, читає газети та нічого не робить для покращення? Чи вона таки збиралась показати "самашедшого" молодого героя з високим рівнем моралі, який не може змиритись з зіпсованим сьогоденням? 
Бо чимдалі, тим більше в герої бачиться перший ( Read more... )

У мене є вже двоє знайомих людей, які спілкувались з Ліною Костенко. Це, безперечно, крута нагода. А мені от цікаво, про що з ТАКОЮ людиною можна спілкуватись ( Read more... )