Обіцяне продовження.
Сподіваюсь, ви вже продивились
портфоліо "Украïнський етно-стиль в інтерєрі" від журналу Архідея і
прочитали мою рецензію на цю добірку, в якій я виділаю, що мені найбільше сподобалось. Тепер, як і обіцяно, хочу сказати про те, чого я в цій добірці не побачила чи побачила мало.
Перше, що просто коле око - це засилля дерева в представлених інтер'єрах....але дерева не різьбленого! Дивовижно, скажу я вам! Наскільки широко представлене гончарство і килимарство (хоча ні, не широко представлено, просто багато його, а всього різноманіття я не побачила), настільки різьбярства я не побачила взагалі. А це велика кількість декоративних речей, речей вжитку, мисок, дерев'яних скульптур чи от таких, наприклад, чарівних речей, що не гірше за глечик можуть прикрасити консоль чи поличку :
(Два варіанти - антикварний і такий, що можна знайти в сучасних різьбярів)
По-друге, різьблене дерево - просто в ДНК украïнськоï хати (якщо там взагалі є дерево), та й не те, щоб було якось не гарно, щоб його треба було ігнорувати. Аксіома номер 1 - там, де є дерево, воно вирізьблене - в екстер'єрі, і в інтер'єрі. Зовні це ворота, двері, колони, балки, рами; всередині - балки, меблі. Все.
Ось, наприклад, двері (Чернівецька, Полтавськa, Львівська обл.)
(із книги В.П. Самойлович "Народна архітектура Украïни в ілюстраціях")
Практично всюди в украïнському різьбленому дереві бачимо цей солярний символ, на віконних рамах, на дверях, на фронтонах, на воротах, на скринях, на свічниках, практично на всьому - при чому у всіх частинах Украïни. А оскільки стилістично все дуже схоже, я на цьому зупинюсь, ви вже й самі все додумаєте, і лише додам ілюстрацію різьблених поличок.
Тепер зрозуміло, чому голе нецікаве дерево, яким заповнено половину представлених інтер'єрів, в мене може викликати тільки подив.
Тут я повинна зізнатися, що дерево в інтер'єрі взагалі не люблю - окрім скульптованого позолоченого, а з украïнського окрім скульптур і свічників - тобто люблю я його дуже в маленьких кількостях, а дерев'яна хатинка в горах - то точно не мій ідеал. Але ж замовники тих інтер'єрів в дереві просто кохаються, чого ж вони так? :) От якусь гарненьку консольку точно можна зробити, лавку; є там інтерєр з дерев'яними колонами...Ну :) Колони. Різьблені. Звичайно, воно б не на 100% підійшло б до того інтер'єру (зате до комину пішло б), він став би менш нейтральним, більш цікавим і довелось би якось весь ансабль доводити до розуму, а не просто виконати програму мінімум.
Та й то...по-перше, є і не така вже "подивись на мене" різьба. Ось, наприклад, різьблена балка (сволок). Це із книги "Скарби нашого минулого", якщо не помиляюсь. Наче все зарізьблено, що тільки можна, а ефект досить делікатний, як на мене...
А по-друге, не обов'язково ж йти за традицією буквально. От я, до прикладу, чудово уявляю собі якусь доволі масивну шафу (консоль, стіл) із різьбленими розетками солярними...пофарбовану в насичений колір (чорний! або червоний, або взагалі яскравий зелений чи синій)...і покриту багатьма шарами лаку до ідеально полірованоï поверхні! Ах! А ще можна рельєфні елементи (розетки) в тій чорній лакованій шафі...покрити золотом! Це, знаєте, я б не відмовилась би ! Ех, не відмовилась би! :-). І практично до будь-якого інтер'єру підійде :-)
***
Ви не повірите! В одному дописі я збиралась про різьблене дерево сказати одне слово, і багато ще чого написати...але вийшло, як вийшло ;-)
Так що на сьогодні закінчу на цьому - зате хоч цілісний допис вийшов - і доведеться продовжити ! :-)
Сподіваюсь, вам сподобалось.
P.S. Пригадуєте мій допис про Богиню? :)
Ось цей? Так от я ще одну цікаву знайшла, не можу не поділитися. Це різьблення у верхній частині дверей, Івано-Франківська область. При чому бачите, яка вона цікава? Це вона, але ще вона - хрест :) А такий хрест є чоловічим. Це як мінімум. Але в середині в нього коло. Прекрасно.