іноді нудна робоча поїздка через дивний поворот обставин перетворюється на концерт-посиденьки і повернення додому надранок. от думаю добровільно я б на такий розвиток подій не погодилася б нізащо, а так вибору навіть не було. залишалось хіба розслабитись і насолоджуватись ( Read more... )

от дивлюсь я на абзац у 200 слів і усвідомлюю, що осилити його зможу тільки після м'ясовмісного обіду. страшна то річ перша група крові)

зайшла в кабінет до співробітників по справі... таке враження, що один з них вилив на себе цілу банку туалетної води. закрутило не те що в носі, а й у горлі

от любить в нас народ потриндіти, що банани, які в нас продають на ринках/в магазинах - кормові. кормові, то кормові, але я й такі люблю. але от побачила я якось в супермаркеті такі невеличкі червоні і... по 56 грн/кг. та й стало мені цікаво. я ж то родом з колишнього ссср, де тільки думають, що коли дорожче, то краще, а насправді це далеко не ( Read more... )

схоже, що на Першому національному усі вимерли. від ранку телефоную щопівгодини на три-чотири номери телефону у різні відділи і... тиша! еіхто навіть не поворухнеться. і це при тому, що в ПН штат немалий. блін, вони там що, мамонти? в мене скоро вухо вибухне від гудків у слухавку

( Read more... )

переїжджаємо. з цим колективом (хоч і в форматі вже іншого видання) вже котрий раз. а якщо бути точнішим - вже четвертий. правда цього разу ближче до центру, вірніше в саме його серце. перевага, яку відзначили усі - краще добиратися. але... як завжди "сидимо на валізах" і закидаємо новини на сайт. хто що де і як досі нікому не відомо. особливо якщо ( Read more... )

цитата випускового редактора:
"Знаська, ти мене смущаєш. надворі зима, а ти тут в майці сидиш"

)))

часом від цієї роботи хочеться битися головою об стінку і стає так тошно. іноді проблема в людях, а іноді в мені. і хоча вона мені подобається, як же іноді противно на душі.

і чого б то...?

життя складається з горбиків і ямок. часом падаєш, а часом все ок. і так само одного тижня катаєш істерики, а іншого продовжуєш ловити кайф від життя. і що тут кому винен? і світ не шарить в чужих казках... але я так скучила за парами. вірніше за їх монотонністю. і тому вони стають святом. навіть якщо кидаєш викладача на ігнор і читаєш книжку. бо ( Read more... )