Він любив мене найбільше. Розумію це аж тепер, коли нічого вже не змінити. Прихиляв мені небо - щодня, уперто. Я бісилася. Мене дратувала ця наполеглива і незмінна любов - попри всі мої мухи-цокотухи  в голові та коней норовливих, яких викидала при першій-ліпшій нагоді . Любив. Гралася з ним у велику і сильну жінку, пальчиком гострим віддавала ( Read more... )

......знаєш, отой віршик, про перші  повернення, він у мені стільки спогадів викликав.... з тих часів...

найперше - про чобітки.

звичайні зимові чобітки.

моє дитинство минуло у той час, коли купити дитяче зимове взуття було неабиякою проблемою. прийшла чергова зима, нових чобітків немає, а старі вже такі страшенні... брудно-коричневі, порепані ( Read more... )

вузенька стежка, що вужиком тікає із лісу густого… По праву руку - сосни високі, ліворуч - розлогий кущ шипшини гострої-загребущої.  Ідемо повільно, перелазимо через чагарі - це ж бо стара дорога із лісу, нею давно ніхто не ходить, геть позаростала...
      ...син - ніби білий метелик, він вирвався уперед, вертке-мале, йому завиграшки долати ( Read more... )

...малий вчора дзвонить: ма, купи мені 3 валентинки!.....нє, чотири!..... нє, таки три ( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )