про любов
...малий вчора дзвонить: ма, купи мені 3 валентинки!.....нє, чотири!..... нє, таки три!
за півгодини: - нє, таки чотири!!!
......
я купила п"ять.
кажу - сонць, подивися уважно, якщо буде якась дівчинка у класі, якій ніхто не подарує валентики - подаруй їй... будь ласка....
- тю, а з якого це дива? а якщо вона буде сіра миша, чи двійочниця, чи товста?
- однаково. подаруй. бо їй буде сумно і гірко....
- а звідки ти знаєш?
- хм... звідки))))
....і оповіла я малому, як була сама малою-козою-п"ятикласницею, і було 8 березня, і хлопчики дарували дівчатками подарунки.... Ігор Нємцов - моя потаємна-перша-любов - хлопець-зірвиголова, красень з отакенною шевелюрою в"юнкого світлого волосся, юний бог! -
який на мене і уваги не звертав ніколи - хех! мишва з першої парти! - подарував Іванці (красуня-богиня-царівна стервозна!) ф_р_а_н_ц_у_з_ь_к_і_п_а_р_ф_у_м_и!!!!
...всі дівчата прикусили губи, задовольняючись листівками, записничками, іграшками тощо...
...я сиділа, ніби цвяшком прибита до стільця, всі нарешті втишилися, переглядаючи подарунки, і лише я - лишилася без подарунка....
аж тут вчителька скумекала щось, побачивши мій вираз обличчя - і компандним голосочком -
ану, хлопці! а Ані?
...і якийсь - не той!!!!!!! - тицьнув мені до рук книжку якусь...
я тремтячими руками запхала їх до ранця і пішла додому.
дорогою я плакала.
вдома - витягнула.
щось науково популярне про польоти над Антарктидою.....
(еге, суперський подарунок, особливо порівнюючи із ф_р_а_н_ц_у_з_ь_к_и_м_и_п_а_р_ф_у_м_а_м_и від коханого)....
і я - мале сіре мишеня, де лише сили взялися?! - пожбурила тую книгу - ту ганьбу, той вирок - от стінку......
.....
малий вислухав, а тоді:
- ма, саме тому ти пишеш про " літачок пролітає, білі крила фанерні і ти у ньому"?
..................................
і я прозріла))))
за півгодини: - нє, таки чотири!!!
......
я купила п"ять.
кажу - сонць, подивися уважно, якщо буде якась дівчинка у класі, якій ніхто не подарує валентики - подаруй їй... будь ласка....
- тю, а з якого це дива? а якщо вона буде сіра миша, чи двійочниця, чи товста?
- однаково. подаруй. бо їй буде сумно і гірко....
- а звідки ти знаєш?
- хм... звідки))))
....і оповіла я малому, як була сама малою-козою-п"ятикласницею, і було 8 березня, і хлопчики дарували дівчатками подарунки.... Ігор Нємцов - моя потаємна-перша-любов - хлопець-зірвиголова, красень з отакенною шевелюрою в"юнкого світлого волосся, юний бог! -
який на мене і уваги не звертав ніколи - хех! мишва з першої парти! - подарував Іванці (красуня-богиня-царівна стервозна!) ф_р_а_н_ц_у_з_ь_к_і_п_а_р_ф_у_м_и!!!!
...всі дівчата прикусили губи, задовольняючись листівками, записничками, іграшками тощо...
...я сиділа, ніби цвяшком прибита до стільця, всі нарешті втишилися, переглядаючи подарунки, і лише я - лишилася без подарунка....
аж тут вчителька скумекала щось, побачивши мій вираз обличчя - і компандним голосочком -
ану, хлопці! а Ані?
...і якийсь - не той!!!!!!! - тицьнув мені до рук книжку якусь...
я тремтячими руками запхала їх до ранця і пішла додому.
дорогою я плакала.
вдома - витягнула.
щось науково популярне про польоти над Антарктидою.....
(еге, суперський подарунок, особливо порівнюючи із ф_р_а_н_ц_у_з_ь_к_и_м_и_п_а_р_ф_у_м_а_м_и від коханого)....
і я - мале сіре мишеня, де лише сили взялися?! - пожбурила тую книгу - ту ганьбу, той вирок - от стінку......
.....
малий вислухав, а тоді:
- ма, саме тому ти пишеш про " літачок пролітає, білі крила фанерні і ти у ньому"?
..................................
і я прозріла))))