Цей пост - для українськомовних. Перекласти його на іншу, зокрема російську, неможливо - можна хіба що написати щось аналогічне "за мотивами". Більше того, щоб повноцінно проникнути в глибину його змісту, бажаним є не просто формальне знання мови, бажаним є її "відчуття".
"Уточнюйте значення слів - і ви позбавите світ половини його помилок" (Декарт, вслід за стоїками)... Номінал монети, її вартість, з обігом затирається, а значення слова, його "внутрішня форма", образ, із часом - не прочитується, та не тому, що затирається (слово ж не матеріальне), а наче на дно западає.
Тож не лише у книгу, а й у слово можна "пірнати" й "виносити" його форму (лат. "forma" - краса) або те, що навіює ця форма. Вона й веде нас цікавими стежками - до глибшого розуміння і відчування слова... Тож не лише чути, а й бачити слово - важливо...
Ось про це пише Андрій Содомора у статті
"Уточнюйте значення слів...". Я приведу один фрагмент з неї - його досить, щоб зрозуміти, про що йде мова. Кого зацікавить може почитати більше за наведеним посиланням.
"С П І В П А Д І Н Н Я"
Мандрівка слова (його "калькування"): грец. "sym-ptoma", лат. "co-in-cidentia", рос. "со-в-падение"; у нас - "збіг" (синонімів, здається, немає).
Якось уранці після першого нічного снігу з вікна маршрутки я побачив це слово - "спів-падіння". На білому тлі різьбилися два темні силуети: високий і низький. Той, стійкіший до "міцної", ще тримався на ногах. Цей, упавши, спинався по високому, як по тичці. Щойно сягав пояса, поза пояс - падали обоє. Далі - все спочатку: злагоджено, неквапно, мов у сповільненому кадрі; одне слово - "спів-падіння"...
Я в Telegram