Купила 4 сансевієрії, велику пласку риночку, керамзит і шунгіт. І ще якісь білі камінці, жменька, дісталися, як подарунок в пакеті землі для кактусів ( Read more... )

Тяжкі взаємини Тараса і зелених друзів. Зокрема, він щороку когось підморожує ( Read more... )

Забрала сьогодні свого "чортика" - кущ елеутерококу ( Read more... )

Вчора ми влаштували собі маленьку пригоду - пішли гуляти з собакою просто перед сном.
Не перед вечерею, а перед сном. Ну що ж тут такого?..

Зазвичай після смерку ми гуляємо лише дорогою, вулицею...
А тут - тепла і світла ніч. І дійшовши до кладовища лісу, ми повернули на стежку ( Read more... )

Якщо торік і відкрила для себе гіацинти, іридодіктіуми, мускарі й хіанодокси, то цього року впрешше посаджу:
проліски (сцилу сибірську - синю і білу);
гіацинтики (гіацинтоїд іспанський - рожевий і голубий);
рябчики (великий, шаховий).

І сезон ще не завершено:) надіюся на цікаві знахідки, які заохочуватимуть ще палкіше чекати на весну.

Дощ.
Дзвінкий і теплий. І стіною.

І всі сплять.

(І пішов якраз тоді, коли я полила вазонки, ага. Два відра води, між іншим. І вивісила прання сушитися... )

Але який він веселий і бешкетний, цей дощ! Такі дощі більше пасують до травня, ніж до вересня.

Дощ перестав ще вночі (звідки я знаю - так киці ж виходили).
А тепер за вікном СОНЕЧКО!

Я навіть не можу повірити своєму щастю!

Здавалося, всього лиш кілька дощових днів. Від суботнього пообіддя.  І то ж не холодно було, просто дощ.
А скучили за сонцем, ніби цілий місяць дощило.

Давно я не показувала собачих хвосто-хвастографій ( Read more... )

Достигають яблука ( Read more... )

Вечір - моя улюблена пора доби. (А "сонце сідає" - улюблений серіал ( Read more... )