Розполовинилося літо...
Достигають яблука.
Коли гуляти полями, у траві рясно від дрібних жабенят.
А дощі пахнуть медом.
І цвітуть соняшники.
Дика алича пахне яскраво, як фарба - червона та жовта. Ось вона, правда - діти саду можуть бути більші, солодші, рясніші, але тільки горді й прості, ті, що виросли на узбіччі доріг, в підліску, по ярах, мають такий неповторний запах життя... І свободи?..
А ще - цвіте м’ята... І чортополох.
Хороше, Боже мій, як же хороше...
Коли гуляти полями, у траві рясно від дрібних жабенят.
А дощі пахнуть медом.
І цвітуть соняшники.
Дика алича пахне яскраво, як фарба - червона та жовта. Ось вона, правда - діти саду можуть бути більші, солодші, рясніші, але тільки горді й прості, ті, що виросли на узбіччі доріг, в підліску, по ярах, мають такий неповторний запах життя... І свободи?..
А ще - цвіте м’ята... І чортополох.
Хороше, Боже мій, як же хороше...