Якщо раптом я колись забуду, нагадайте, будь ласка, - я не хочу бути Джоном Малковичем. Ми з ним перетинались на другому Одеському міжнародному кінофестивалі, майже разом там час проводили, про оце "майже" і напишу.
Це, звісно, чудово, коли тебе зустрічають в аеропорту, селять в "Брістоль", возять на спеціальній машині, приводять на прес-конференції
(
Read more... )