Три дні фестивалю "Тарас Бульба" - три дні шальонства, драйву, класної музики, три безcонних ночі, три неймовірних ночі ( Read more... )

За чотири (чи вже три?) дні я стрічатиму свій 23-й день народження. На "Тарасі Бульбі". І подарунком мені буде живий виступ "Вія". Хіба не крутецький подарунок ( Read more... )

   Суперові дороги, злющі комарі і руйнація деяких медійних міфів - ось основне, чим зустріла нас Білорусь ( Read more... )

   Ви канєшно будете сміятися, але сьогодні я ВПЕРШЕ їду закордон.
В Білорусію.
На один день.
В Брестську фортецю.
Ну але ж ліпше так, ніж ніяк:)
Це такий подаруночок від нашого колективу самому собі на День журналіста =)
Враженнями поділюся.

   Із давньою занйомою Катею, яка поїхала вчитися в магіструтуру у Швеції, говорити було дуже класно. Доти в цій країні бував лише один мій знайомий, найбільшим враженням якого було "Какие же они там страшные!" :) Катя розказала масу цікавого. Зокрема й про маніяка, який "працював" в Мальме якраз тоді, як вона почала там вчитися...
- Коли прилетіла ( Read more... )

Ні, я просто не можу про це не написати. Особливо якшо взяти до уваги, що це був перший досвід професійної журналістської освіти (ну культуролог я, культуролог), який, до того ж, дуже мені сподобався.
   Так от, до Києва я приїхала в четвер о шостій ранку і сиділа в МакФоксі читала про жіночий оргазм в уявленні давніх греків Гіппократа, но це не ( Read more... )

На День незалежності їду до Києва на прес-конференцію ЮВТ. Везе БЮТ, на шару. Ніхто з вас там не буде?)))
І взагалі, дорогі френди, особливо грейви: шо будете робить 24го? Мо' в мене буде кавалок часу, то я би з радістю вас побачила.
Такоє:)

Загальний вагон завжди був і лишиється кладєзєм яскравих вражень і глибоко нецензурнихих емоцій.
До Києва їхала з п"яними дємбєлями. Спочатку вони зворушливо співали свої дємбєльські душещіпатєльні і ліхіє пєсні, де було про стоднєй до пріказа і про дєвочку которая ждьот. То взагалі який дуже важливий обюраз в солдатській жизні - щоб вдома чекала ( Read more... )

Позавчора - НАРЕШТІ - мала цілий день у Києві. Їхала власне по афтограф наукового керівника, тому більшість часу просто тинялася скверами-плацами і читала про постмодернізм. Потім забрела на виставку "Червона рута 20+20", де виставлялися фото з першої Рути. Вражали щирістю і Світлом. Справжні люди, справжні емоції ( Read more... )