За багато віків до того, як європейці вперше могли узнати про існування Центральної Америки, там уже мешкали люди. Більше того, воно створили на своїх землях те, що прийнято називати словом «цивілізація». Хоча та цивілізація відзначалася жорстоким норовом, постійними війнами та людськими жертвоприношеннями, але де в ті часи було набагато краще?.. ( Read more... )

[Цей текст написаний до війни про подорож, яка відбулася до війни, ніяких правок у нього у зв'язку з поточними подіями я не вношу. Поки є можливість, викладаю як є, щоб на пару хвилин відволікти читачів від того, що коїться навколо, і відволіктися самому.]

Останній день у Коста-Риці був присвячений північним околицям показаної у попередній частині ( Read more... )

Коста-Рика зустріла нас дощами, які найперше і мали би відповідати уявленню про субекваторіальний клімат та те, що у світі зветься rainforest. У її виправдання можна сказати, що така невелика країна містить у собі одразу кілька кліматичних зон, і на тихоокеанському узбережжі в той же час було спекотно й сухо, та і в грудні взагалі несезон для ( Read more... )

Однією із найбільших проблем постійного проживання на такому райському (на перший погляд) острові, як Мадейра, здавна була нестача прісної води. Причому стосувалося це саме прибережних районів, найкомфортніших для життя, а от у горах із їх постійними дощами та туманами живильної рідини трохи більше. І ще років чотириста назад острів’яни додумалися ( Read more... )

Як я вже розказував у попередній частині, Мадейра далеко не завжди виявляється такою лагідною та плюшевою, як про неї прийнято думати. І то на рівні моря, а коли піднятися більш як на тисячу вертикальних метрів від нього в гори, картина міняється ще радикальніше. Сьогодні відправимося саме в одне з таких місць, яке на мене особисто справило ( Read more... )

Найгарнішим ботанічним садом острова Мадейра найчастіше по праву називають Монте, що знаходиться на північ від Фуншала на схилах однойменної гори.

( Read more... )

Надзвичайно популярна в українських туристичних реаліях і традиційно переповнена людьми Умань ніколи не стояла в моїх пріоритетах і ще довго там би не з’явилася, якби не збіг обставин. Річ у тім, що із Гайворона у Вінницю зараз по-людськи можна повернутися лише з пересадкою в Умані, ну а раз уже так, чому би не розтягнути цю пересадку майже на ( Read more... )

Однією із найбільш ефектних у візуальному плані гірських порід є базальт, що під впливом природних чинників утворює височезні стовпи правильної форми. Вони мальовниче нагромаджуються, утворюючи чудні гори, які ні з чим не сплутати. На нашій планеті він досить поширений, базальтові стовпи можна побачити в Ісландії та Німеччині (де був особисто), ( Read more... )

Як і обіцяв минулого разу, після «розігріву» у виді околиць Трикратів настав час поглянути на каньйони, заради яких найперше і варто їхати у Вознесеньский район. Їх тут три на відносно близькій відстані, за день вдалося побачити два. Почну з найбільш відомого, Актовського на річці Мертвовод.

( Read more... )

Камінне село протягом тривалого часу залишалося одним із місць, куди я довго не міг потрапити через його віддаленість від цивілізації та неможливості добратися туди без власного автотранспорту (хоча насправді там і не кожен автотранспорт вигребе). У травні цього року це моє бажання нарешті здійснилося завдяки вінницькому тур-клубу «Бідняжка».

( Read more... )