Я тут прочитав "Ромовий щоденник" Хантера Томпсона, вздогін фільму. І тепер завис. Як Джонні Депп будучи другом Хантера міг дозволити написати такий сценарій до стрічки? Це ж був проект Деппа, йому ніякі продюсери не диктували, що там має бути. Як так все знівечив? Бо ж фільм і книга зовсім про різні штуки нам розповідають. Це все певно від того, ( Read more... )

Я вже тут колись захоплювався книжкою Хемінгуея - "Свято, яке завжди з тобою" про Париж. От перечитую знову і знову ж таки кайфую. Схоже, це моя улюблена книга, хоча я зазвичай дуже обережно ставлюся до подібних словосполучень і визначень. Але пре мене та й все! Я не можу повірити - як в тогочасному Парижі, в один і той самий час, могло зібратися ( Read more... )

Колись моя однгрупниця скала мені, що до деяких книжок треба дорости, або просто дочекатися кращого моменту. Довгий час я з нею не погоджувався, думав що якщо зараз книга видалась мені поганою то й через кілька років буде так само. Звісно, я помилявся і пересвідчувався в цьому не раз коли прочитував колись покинуті на самому початку книжки або коли ( Read more... )

Я десь кілька місяців тому підсів на читання книжок з мобільного телефону. Досить зручно насправді і майже все, що хочеш прочитати можна знайти в електонному вигляді. А вчора мені принесдли почитати звичайну книгу і відкривши її я зрозумів, що заскучав за оцим відчуття справжності літератури її матеріальності чи що ( Read more... )

Я запоями прямо читав Хемінгуея і тепер шкодую, що не ростягнув задоволення на довше. Бо вже закінчив "Свято, яке завжди з тобою" і дуже сумую з того приводу. Ніколи до того не читав його автобіографічних книжок, а ця просто вразила у саме серце. Це ніби читати його жж, якщо порівняювати з нинішнім. І ці всі історії про знакових тогочасних митців ( Read more... )

Я продовжую із захопленням читати Хемінгея. Парижський період його життя ну дуже цікавий. Складається враження, що тогочасний Париж був під зав"язку набитий найвидатнішими письменниками, поетами та художниками того періода. Мені аж не віриться, коли Хем пише про Паунда, Кроулі, Джойса, Фіцжеральда, Еліота, Пікассо та багатьох інших, які мало не ( Read more... )

День розпочався в 06.30 з дощу і кави з цигарками на кухні. Розуміння того, що потім знову можна лягти спати надихає і розслабляє ( Read more... )

Пішов в книгарню купувати нову книжку Коцарєва - "Неймовірна історія правління Хлорофітума Першого". Якось не зрослося. Не знайшов.
Додому повернувся з новою кни жечкой Ерленда Лу - "Мулей" та "Тропіком Рака" Мілера. Першу вже читаю з великим задоволенням. Лу схожий на себе колишнього. Засумвав вже за його наївізмом.

Учора вперше за останній рік сходив на літературні читання. Навіть не сходив, а витягнули мене. Друг Лазуткін постарався. Презентували збірку "Літ пошта". Не даремно я не долюблюю всі ці "братські могили". Вісімдесят відсотків почутого повна бездарщина. А ця творча молодь надто замкнена одне на одному. Коротше враження не суперські, але хоч ( Read more... )

Варто відкрити маленьку таємницю=). Я вже другий тиждень читаю "Гаррі Поттера". От зараз якраз добиваю шосту частину. Коментуватисаму сагу  не буду, але вона настільки інтегрувалася в мої мізки, що сьогодні у сні я бігав з чарівною палочкою і волав заклинання "Люмос" і "Круціатос". Хто знає - зрозуміє. Перше, до речі вийшло)))).