"Дорогой Тарас Григорьевич! Даю тебе слово старого командира, что я не уйду с этой земли, пока хоть один враг будет ступать по ней... Клянусь!".

Аркадій Гайдар до Тараса Шевченка - незадовго до загибелі під Канівом. 1941 рік.


( Read more... )

В Париж прибуває поїзд
зі станції Орлеан,
а в поїзді хлопця привозять,
хлопця, що вмер від ран.

А за труною
іде глибокий старик,
непокритою головою
поник...

( Read more... )

( Read more... )

Степом, степом йшли у бій солдати.
Степом, степом - обрій затягло.
Мати, мати стала коло хати,
А навкруг в диму село.

Степом, степом розгулись гармати,
Степом, степом - клекiт нароста...
( Read more... )

Не можу стриматися, щоб не похвалитися чотиритомною "Антологією української поезії" (Київ, 1957), з якої іноді передруковую вірші для "Укревкульту".

Титульна сторінка:

( Read more... )

Донеччино моя! твоїх вітрів дихання
я відчуваю знов, як в ті далекі дні,
коли квітки в росі солодкого світання
над голубим Дінцем всміхалися мені.

Немов душею п'ю твого життя весну я
у радості степів, у гомоні дібров,
і музику гудків твоїх я знову чую,
Донеччино моя, життя мого любов!

( Read more... )

2

Мовчки вмер, одразу, як від кулі,
Вже нічий, лице уже бліде,
І стоять в почеснім караулі
Четверо немолодих людей.

Четверо, які не вірять в бога,
Проводжають раз і назавжди
П'ятого у небуття, в дорогу,
Звідки не вертаються, не жди.

( Read more... )

Я знав, що глиб твоїх скорбот ( Read more... )

( Read more... )

Маленький вірш про Ілліча
Вам, товариство миле.
Колись він стрів мале дівча,
Голодне і змарніле.

А був тоді жорстокий час,
Ті дні були суворі,
Коли ішли бої у нас
За п'ятикутні зорі.

( Read more... )