Спочатку такий собі ліричний відступ у виді соняшникового поля.Ооо,це так просто і так прекрасно-крокувати мимо сотень і тисяч соняхів,які немов жовтогарячі земні сонечка на ніжці повертаються і кивають тобі своїми обрамленими пелюстками головами.Ні,це не мені,я знаю,-вони приносять своєрідну данину своєму покровителю і Богу-Сонцю,підносячи Йому
(
Read more... )