"Коли заростає клиноподібне джерельце?"
Джерельце переднє, велике, соскоподібне, клиноподібне тощо - так українські остеологи називають перетинки сполучної тканини між незрощеними кістками черепа у немовлят, що дозволяють дитячій голові "сплюснутись" і пройти крізь родовий канал. Мені це здавалось прикладом кричущої перекладацької недбалості - аж ні!
На перший погляд, черепне "джерельце" - невдала калька з російського "родничок", яке, думалось мені, утворене від "родить" і не має семантичного зв'язку з еквівалентним до нашого джерельця "родничком". Як виявилось, латинський термін на позначення цієї ділянки черепа - "fonticulus" від "fons, fontis" - джерело, струмок, криниця, вихідна точка - тобто цілковитий відповідник нашого "джерельця". Ймовірно, назва виникла внаслідок перенесення образу "місця, звідки б`є вода" на пульсуючу перетинку.
Що цікаво, наше "джерельце" є навіть вдалішою, точнішою назвою, ніж "родничок" і "fonticulus", бо, за свідченням ЕСУМ, наочно споріднене зі словом "жер(е)ло - отвір".
На перший погляд, черепне "джерельце" - невдала калька з російського "родничок", яке, думалось мені, утворене від "родить" і не має семантичного зв'язку з еквівалентним до нашого джерельця "родничком". Як виявилось, латинський термін на позначення цієї ділянки черепа - "fonticulus" від "fons, fontis" - джерело, струмок, криниця, вихідна точка - тобто цілковитий відповідник нашого "джерельця". Ймовірно, назва виникла внаслідок перенесення образу "місця, звідки б`є вода" на пульсуючу перетинку.
Що цікаво, наше "джерельце" є навіть вдалішою, точнішою назвою, ніж "родничок" і "fonticulus", бо, за свідченням ЕСУМ, наочно споріднене зі словом "жер(е)ло - отвір".