Правда та істина

[iryn_mykola]

Щодо правди - все більш-менш зрозуміло. Її "родичі" відомі - правий, праведність, справедливість та ін. Головна ідея - "відповідність тому, як повинно бути".

А от істина - звідки це слово, хто його "родичі"?

Comments

и́стый

[yanek]

истина и́стина укр. íстина, др.-русск., ст.-слав. истина άλήθεια, ἀκρίβεια (Супр.), болг. и́стина, сербохорв. и̏стина, словен. ȋstina, чеш. jistinа "истина", др.-польск. iścina "истина, капитал, наличные деньги". От и́стый.

Схоже походить від чистий.

Re: и́стый

[q_u]

від слова суще, то що є (єсть)
істота, існує - найближчі українські слова

непрофесійна версія :-)

[candrika]

зовсім непрофесійна версія, тому може бути цілком неправильна, але мабуть що істинна :-)

істина з того самого кореня, що й один з коренів дієслова "бути". Споріднене з суть, єсть, існувати. германське ist. На відміну від "нормативного" правда (правий, правити, і т.д.), істина, якщо вона дійсно походить від "бути" позначає не те, що "правильне", а те, що просто є. Тобто це старше, глибше і ширше поняття.

непрофесійна німецька етимологія має подібний випадок із словом Wesen, яке означає приблизно те ж, що і суть, сутність, "глибший" варіант латинського есенція. Приблизно те ж що й істина, можливо трохи вужче. Так от, його виводять від одного з коренів дієслова бути - -wesen, він зберігся у формі gewesen (+ англ. was), а також в словах типу Аnwesenheit/Аbwesenheit - присутність/відсутність.

Цікаво, чи є "професійні" дані які можут спростувати або підтвердити цю версію про істину.

[maksymus]

Істина - церковнослов’янське запозичення. В українській істній, істий «справжній», істно «справді». Праслов’янське istъ утворене від *is- *tъ «той, цей». Детальніше ЕСУМ, Т.2, С.319 та Рудницького з Фасмером, де багато менш імовірних етимологічних версій.

[habitudo]

"Праслов’янське istъ утворене від *is- *tъ «той, цей»."

От цікаво, яким чином від "той, цей" утворився смисл "справжній"?
Отже, при початках наша "істина" була близька до того, що схоласти назвали haecceitas?

[maksymus]

Дуже цікаве зауваження. Хоча праслов. istъ «той самий» є аналогічним лат. iste, а не haec.

[irengloria]

Мені траплялась версія, за якою "ist" пов"язане з "esse" - бути. Тоді зрозуміло - істина - те, що відповідає дійсному (існуючому) стану. речей. А в латинському "essentia" (сутність, буття) прочитується "esse" (бути).

До речі, використання "істини" і "правди" задає різні контексти. "Правда" була характерна для візантійської (згодом - православної) традиції. У цьому понятті поєднувався пізнавальний і моральний аспект - "відповідність належному". Тоді як "істина" передбачала лише пізнавальний аспект без моральної оцінки - "відповідність існуючому" (таке розуміння превалює в західноєвропейській традиції). Не випадково саме таке розуміння сприяло становленню науки (з її невід"ємною рисою - об"єктивністю) і розмежуванню "суджень про факти" та "суджень про цінності" (ясна річ, це розмежування не є абсолютним. Однак важливим є прагнення до об"єктивності, до якомога меншої ціннісної заангажованості в науковому пізнанні).

[captain_solo]

сприяло становленню науки (з її невід"ємною рисою - об"єктивністю)

це дуже поширена омана. Є інші точки зору на денотат науки :

"Началось это в эпоху Возрождения с того, что перестали пытаться как раньше проникнуть в тайны природы целиком и удовлетворились ее поверхностным исследованием."
(Р.Музиль)

[irengloria]

З точки зору професіонала при розгляді проблеми об"єктивності я б Вам порадила спиратись на дослідження з методології науки, а не на художню літературу. Однак для любителя, як правило, норми наукового дослідження не писані.

Слухаю уважно Ваші поради.

[captain_solo]

 

Наостанок

[captain_solo]

у філософії та демагогії правда - формальний вираз істини. Тобто правд багато, істина одна. (Порівняйте з безсмертним бухгалтером : "Я сделал это не в интересах правды, а в интересах истины")

Re: Наостанок

[irengloria]

Можливо, Ви вкажете, у якого філософа знайшли таку думку? А поки що зазначу, що ставити в один ряд філософію з демагогією можуть лише люди, яким явно бракує хоча б поверхового знайомства з філософською проблематикою.

Згоден

[captain_solo]

бракує хоча б поверхового знайомства з філософською
якщо ПОВЕРХНЕВО знайомитися з філософією, скжімо, на рівні викладача вузу , то дійсно не можна ставити поруч. Але якщо любити філософію і ставитися до життя екзистенціяльно, то...

quod erat demonstrandum

[irengloria]

Що ж, тоді питання вичерпується. Знайомство з філософією на рівні викладача вузу передбачає розмежування філософії і демагогії та уникнення демагогії у філософській аргументації. Аматорському "філософствуванню" справді часто властивий демагогічний характер, можливо, в цьому й криється привабливість філософії для дилетантів.