Правда та істина

[iryn_mykola]

Щодо правди - все більш-менш зрозуміло. Її "родичі" відомі - правий, праведність, справедливість та ін. Головна ідея - "відповідність тому, як повинно бути".

А от істина - звідки це слово, хто його "родичі"?

Comments

[irengloria]

Мені траплялась версія, за якою "ist" пов"язане з "esse" - бути. Тоді зрозуміло - істина - те, що відповідає дійсному (існуючому) стану. речей. А в латинському "essentia" (сутність, буття) прочитується "esse" (бути).

До речі, використання "істини" і "правди" задає різні контексти. "Правда" була характерна для візантійської (згодом - православної) традиції. У цьому понятті поєднувався пізнавальний і моральний аспект - "відповідність належному". Тоді як "істина" передбачала лише пізнавальний аспект без моральної оцінки - "відповідність існуючому" (таке розуміння превалює в західноєвропейській традиції). Не випадково саме таке розуміння сприяло становленню науки (з її невід"ємною рисою - об"єктивністю) і розмежуванню "суджень про факти" та "суджень про цінності" (ясна річ, це розмежування не є абсолютним. Однак важливим є прагнення до об"єктивності, до якомога меншої ціннісної заангажованості в науковому пізнанні).

[captain_solo]

сприяло становленню науки (з її невід"ємною рисою - об"єктивністю)

це дуже поширена омана. Є інші точки зору на денотат науки :

"Началось это в эпоху Возрождения с того, что перестали пытаться как раньше проникнуть в тайны природы целиком и удовлетворились ее поверхностным исследованием."
(Р.Музиль)

[irengloria]

З точки зору професіонала при розгляді проблеми об"єктивності я б Вам порадила спиратись на дослідження з методології науки, а не на художню літературу. Однак для любителя, як правило, норми наукового дослідження не писані.

Слухаю уважно Ваші поради.

[captain_solo]

 

Re: Слухаю уважно Ваші поради.

[irengloria]

От деякі лінки, де можна ознайомитись із дослідженнями з методології науки:

Віденське коло - етап "класичного" позитивізму часів розквіту

http://www.philosophy.ru/library/carnap/wienerkr.html

Критика і перегляд декотрих позитивістських настанов:

http://www.philosophy.ru/library/popper/02.html

http://www.philosophy.ru/library/lakat/01/0.html

http://www.philosophy.ru/library/kuhn/01/00.html

Можна подивитись також раннього і пізнього Вітгенштайна

Оскільки вказані джерела є значними за обсягом, для нашої дискусії достатньо їх побіжно переглянути.

цікаво

[captain_solo]

Про віденський гурток я чув і раніше. До речі, він був не тільки віденським , але і львівським - вони і у нас засідали. Там же Мах видав мою улюблену фразу :"Атом - це лише скорочений символ для означення відносно тривких відчуттів вчених в лабораторіях"

Поппера і Куна я читав студентом - звичайні демагоги. Оскільки Ви не відповіли на моє питання про розподіл філософії та демагогії, наведу на означення.

У виноробстві є есперт, який дає вину хімічну тощо оцінку, а є дегустатор, який просто каже - подобається вино йому чи ні. Дегустатору не потрібно знати хімічний склад та кількість червоних тілець - він знає, що гуральник послухає радше його, чи варто продавати це вино.

Re: цікаво

[irengloria]

Розмежування філософії і демагогії відображено хоча б в проблемі демаркації - одній з центральних для позитивізму (якщо прийняти, що філософія тяжіє до наукової традиції, демагогія - до позанаукової). Якщо Ви відносите Поппера і Куна до демагогів, тоді наведіть приклад менш демагогічної теорії. (Трансформація проблеми демаркації показала, що досконалої теорії не існує, однак ми можемо визначити, яка з конкуруючих теорій більше відповідає критеріям науковості, а отже (щодо нашої дискусії) є менш демагогічною

Ваші пости стають дедалі довші та змістовніші

[captain_solo]

Це приємно. Але враховуючи, що сьогодні, 2 січня, всі ще продвжують наливати меня терзают смутные сомненья щодо щирості. Напишу-ка я про це невеликий віршик:

Сонная Словно Серая Сова
Схолии Сочиняю Сегодня Сперва
Со Смыслом Совокупиться бы Снова