Голодомор і голодомори

Nov 22, 2014 09:52

 
Великий голод 1932 - 1933 років не одразу стали називати Голодомором. Історія появи і вживання цього політичного означення тісно зв’язана з історією поступового визнання голоду, за радянські десятиліття витісненого з пам’яті, стертого до так званої «білої плями», зв’язана з сучасною історією державних комеморативних практик.

До нашого часу подвійний слов’янський іменник goldomorъ «мор, викликаний голодом, страждання від голоду, голодування», складений з коренів goldъ і morъ : merti, був відомий тільки в західних і південних слов’ян: польськ. glodomór, glodomora «той, хто голодує» (діал. glodomórz «бідак, жебрак», діал. glodomer «голод; бідак»); чеськ. hladomor «голод», заст. та поет. «той, хто голодує; в’язниця», слов. hladomor, hladomora «голод, мор, спричинений голодом»; сербськ. і хорв. gladòmor, gladòmora. (Див. F. Sławski. Słownik prasłowiański, 2001, p. 30.)

В українській мові голодомор трапляється дуже зрідка в західноукраїнських авторів у значенні «голодуючий, бідак»: «Між кухарями ж Сей чоловік страшний голодомор» (І. Франко, переклад уривка із Афінея Фурійця «Лін»); «Раз ми підслухали, як один малий голодомор..., шукаючи на подвір’ї щось їстивного...» (Володимир Макар). Для позначення нестачі їжі були прості іменники голод з похідними. Другий компонент мор, при очікуваному і зафіксованому просторічному мір, видає книжний вплив, що зрештою знедійснив український народний ікавізм.

Осмислювати український голод початку тридцятих як спланований геноцид почали на еміґрації після Другої світової війни. Саме переосмислення голоду як цілеспрямованого знищення народу радянським режимом покликало до життя нове страшне означення. Уперше загальну назву голодомор на позначення навмисно організованого голоду в літературі використав письменник Василь Барка, котрий сам пережив ту катастрофу, в передмові «Від автора» до роману «Жовтий князь» (був надрукований у Нью-Йорку, 1963 року). Уже в 1960-70-і назва потрапила до словників (див. Рудницького, Т. 1, С. 678) і праць дослідників і публіцистів українського походження, що працювали у країнах вільного світу.

На підрадянській Україні тема Голоду і голодування була табуйована, не визнавався сам факт голоду, масштаби і причини приховувані й перекручувані, народна пам’ять витісняла страшні часи пережитого жаху яко суспільну травму. Про Великий голод почали обережно говорити тільки під час радянської «Перебудови». Сучасники пригадують, що публічно про травматичну подію насмілився виступити Іван Драч на IX з’їзді письменників улітку 1986 року. Проте на папері вперше назва голодомор з’явилася тільки в доповіді Олекси Мусієнка на партійних зборах київської організації Спілки письменників України, що була надрукована в «Літературній Україні» 18 лютого 1988 року.

Після розпаду СРСР назва тривалий час засвоювалася українською мовою як загальна; голодомор, голодомори використовували для позначення і одного, і всіх голодів, прежитих під радянською владою, 20-х, 30-х, 40-х років. В середині 90-х в Україну переїхав Джеймс Мейс, видатний американський дослідник геноциду, виконавчий директор комісії юристів та істориків при Конґресі США по Голоду в Україні. Він же привіз із собою величезну західну традицію дослідження геноциду українського народу, включно з термінологією.

На протязі першого десятиліття незалежності голодомор залишався переважно загальною назвою. В урядових документах відзначали роковини як одного найжахливішого голодомору (починаючи з указу 1993 р.), так і вшановували в останню суботу листопада «День пам’яті жертв голодоморів» (з 1998 р. досьогодні).

Офіційне відзначення 70-х роковин української трагедії суттєво змінило ситуацію в політиці і в мові. Завдяки цілеспрямованим зусиллям найбільшої тоді парламентської фракції «Наша Україна», а особисто завдяки культурно-історичним переконанням її лідера, майбутнього Президента Віктора Ющенка, Голодомор як геноцид став провідною політичною темою наступних років, навколо якої структурувалася як внутрішня, так і зовнішня політика. 7 листопада 2003 року Голодомор уперше було вжито як термін (Holodomor) у міжнародних документах у спільній заяві країн-членів ООН на 58 Генеральній Асамблеї. З ухваленням у листопаді 2006 року Верховною Радою закону «Про Голодомор 1932 - 1933 років в Україні» назва Голодомор однозначно термінологізувалася, з цього часу вона нерозривно зв’язана з політичним визначенням голоду як геноциду. (Див. докладний розбір цих подій, про активні зусилля Ющенка з політизації назви та термінологічну війну з російськими офіційними речниками: Г. Касьянов. Danse macabre. Голод 1932 -1933 років у політиці, масовій свідомості та історіографії (1980-ті - початок 2000-х), К., 2010).

У перші роки узурпації влади Януковичем про відзначення Голодомору забули зовсім. Добірка документів про геноцид українського народу зникла з офіційного сайту Президента (і не повернута в повному обсязі досі). Окремі протокольні відвідування зведеного 2008 року Меморіалу пам’яті жертв голодоморів тільки підкреслювали ставлення біло-голубого режиму до історичної події. Проте політична назва, впроваджена цілком свідомими державними комеморативними практиками, уже не могла бути спаплюжена чи відкинута. Тепер Голодомор, як геноцид українського народу, і голодомори, як штучно організовані голодування, це невід’ємна частина нашого словника.
 

Неологізми, Словник

Previous post Next post
Up
[]