СУМ-20 :(

[o_rest]

З виходом 1-тому СУМ-20 старий СУМ-11 відходить в історію - власне цей факт спонукає запоститися на спільноті "... історії української мови" про історичні тенденції нашого словникарства. Невеселі тенденції.
Що я зробив: купив 1-й том і порівняв з СУМ-11 та ВТСУМ Бусола, точніше обмежився першими 4 сотнями статей з СУМ (А-АВРАЛ) і відповідно 198-ма

Comments

[aandrusiak]

Ого яка робота!

[drundia]

Ну як сказати, якщо в нас колись нарешті буде доступ до корпусу, то може економія паперу на паспортизації - це й непогано.

[maksymus]

З передмови можна бачити, що словник готувався мовно-інформаційним фондом Широкова (http://www.ulif.org.ua/ulif/). До алгоритмів розписано принципи укладання з посиланням на майбутню електронну версію. (Для «своїх» вхід з паролем: http://lcorp.ulif.org.ua/xclientinfo/ ) Прикро, що укладачі вирішили подавати ілюстративний матеріал без докладних посилань. Це, певно, викликано міркуваннями економії паперу, з огляду, що корпус згодом теоретично має бути відкритий для всіх, але не виправдано, коли йдеться про нормативний словник.

Збіги СУМ-20 з гаслами перунівського словника треба розбирати окремо. Словник Бусела та зроблений на його основі http://www.slovnyk.net/ (вже місяць не працює) це корисна на практиці робота, але досить сумнівної наукової вартості.

[o_rest]

Якщо говорити точніше то ВТССУМ - це, практично, сума СУМ-11 і Словника іншомовних слів імені Мельничука; останній є в джерелах СУМ-20.
До курйозів можна віднести визначення слова "аврикула":
СІС: (лат., мочка вуха) 1. Вид примули: декоративна рослина. 2. Вушна раковина, вушко, мочка.
ВТССУМ: Вушна раковина, вушко, мочка.
СУМ-20: Декоративна садова рослина, різновид примули.

[maksymus]

Це може бути наслідком різного підходу до укладання. Якщо Мельничук, очевидно, взяв з якогось російського джерела, не турбуючись про те, чи трапляється в українських текстах, то упорядники перунівського словника вибрали значення навмання. А упорядники СУМ-20 могли знайти приклади в якійсь ботанічній праці, але не натрапили в медичних.

[o_rest]

Приклад з антропології: "Матеріали до етнології й антропології" НТШ, 1918, т.17-20, с.225;
не знаю чи зайняло 2 хвилини. Академічне видання все ж таки.

[o_rest]

До питання економії паперу

[maksymus]

Те, що до корпусу та словників немає доступу - ганебна практика. Незрозуміло, чим керуються упорядники.

[stary_pes]

А у Вас не виникає думка, що корпусу просто немає?

[maksymus]

Ні, він точно існує, я не вірю в змови такого масштабу. Але маю підозри, що не на гідному для демонстрації рівні. Річ у тім, що в нас цією проблемою, як водиться, займаються кавалерійськими наскоками. Є теоретична монографія з Інституту української мови: О. Демська-Кульчицька. Основи Національного корпусу української мови. - К., 2005. - 219 с. А є вже реалізований корпус з установи Широкова, який накинувся на цю монографію в журналі «Мовознавство» (2005, №5, С. 80-83), як на конкурента. А під його редакцією з мовно-інформаційного фонду вийшла колективна монографія: Корпусна лінгвістика. - К., 2005. - 471 с.

При нормальному розвитку подій ми б мали вже зараз кілька національних корпусів, реалізованих за своїми власними принципами, зі своїми способами розмітки та власним обґрунтуванням добору джерел. І тішилися б, як тішаться з наявності вибору росіяни чи англійці з американцями. А маємо те, що маємо.

[stary_pes]

Я дістався до СУМ-20 лише сьогодні. Перше, що побачив, це практична відсутність паспортизації прикладів, бо те. що запропоновано є семимильним кроком назад навіть від Грінченка. Друге - відсутність імен грецьких богів за виключенням АРГУС (слідом за СУМ-11). Дуже цікава вибірковість у дусі заяви тоді ще міністра освіти Ніколаєнко: "Треба перестати вивчати у школі развратних давніх греків" (З телепрограм).
Дуже вдячний за порівняльну таблицю.
Далі буде.