СУМ-20 :(

[o_rest]

З виходом 1-тому СУМ-20 старий СУМ-11 відходить в історію - власне цей факт спонукає запоститися на спільноті "... історії української мови" про історичні тенденції нашого словникарства. Невеселі тенденції.
Що я зробив: купив 1-й том і порівняв з СУМ-11 та ВТСУМ Бусола, точніше обмежився першими 4 сотнями статей з СУМ (А-АВРАЛ) і відповідно 198-ма

Comments

[maksymus]

З передмови можна бачити, що словник готувався мовно-інформаційним фондом Широкова (http://www.ulif.org.ua/ulif/). До алгоритмів розписано принципи укладання з посиланням на майбутню електронну версію. (Для «своїх» вхід з паролем: http://lcorp.ulif.org.ua/xclientinfo/ ) Прикро, що укладачі вирішили подавати ілюстративний матеріал без докладних посилань. Це, певно, викликано міркуваннями економії паперу, з огляду, що корпус згодом теоретично має бути відкритий для всіх, але не виправдано, коли йдеться про нормативний словник.

Збіги СУМ-20 з гаслами перунівського словника треба розбирати окремо. Словник Бусела та зроблений на його основі http://www.slovnyk.net/ (вже місяць не працює) це корисна на практиці робота, але досить сумнівної наукової вартості.

[o_rest]

Якщо говорити точніше то ВТССУМ - це, практично, сума СУМ-11 і Словника іншомовних слів імені Мельничука; останній є в джерелах СУМ-20.
До курйозів можна віднести визначення слова "аврикула":
СІС: (лат., мочка вуха) 1. Вид примули: декоративна рослина. 2. Вушна раковина, вушко, мочка.
ВТССУМ: Вушна раковина, вушко, мочка.
СУМ-20: Декоративна садова рослина, різновид примули.

[maksymus]

Це може бути наслідком різного підходу до укладання. Якщо Мельничук, очевидно, взяв з якогось російського джерела, не турбуючись про те, чи трапляється в українських текстах, то упорядники перунівського словника вибрали значення навмання. А упорядники СУМ-20 могли знайти приклади в якійсь ботанічній праці, але не натрапили в медичних.

[o_rest]

Приклад з антропології: "Матеріали до етнології й антропології" НТШ, 1918, т.17-20, с.225;
не знаю чи зайняло 2 хвилини. Академічне видання все ж таки.

[maksymus]

Знов-таки, це питання корпусу. Корпус - це не всі тексти взагалі, а підібрані за певними критеріями. І якщо словник побудований як наукове видання, то не можна просто взяти звідкись іще, або навмання написати значення.

[o_rest]

Якщо я правильно зрозумів: якщо слова нема в корпусі - то його нема в словнику? Якщо так, то це певний нонсенс: мовці вживають слово, немає проблем з його розумінням, а воно не нормативне, бо обсяг корпусу не достатній (за законом Ціпфа), щоб воно туди потрапило. Тоді це не словник української мови, а словник корпусу української мови.

[maksymus]

А яким чином іще можна добирати слова і тлумачення? Вигадувати навмання? Орієнтуватися на все взагалі, що може бути зібрано з всіх можливих джерел, включно з діалектними та застарілими?

Це досить складна задача, яка потребує надійного обґрунтування того, чому, наприклад, співпадає чи міроприємство не можуть потрапити до нормативного словника, хоча трапляються в літературі та немає проблем з розумінням. Але не потраплять і такі окремі лексеми, що не потрапили до корпусу. Це вже проблема його складання - охопності, репрезентативності, збалансованості тощо. Як можна бачити з тією ж абатисою, з нашим корпусом не все гаразд.

[drundia]

Чому на все взагалі, можна орієнтуватися на тексти, які не потрапили до корпусу з таких джерел, які в корпусі використані. А далі вирішувати проблему непотрапляння слова до корпусу, бо таке непотрапляння може бути не лише випадковістю, але й грубою помилкою в методиці наповнення корпусу.

[drundia]

А чому співпадати не може потрапити до нормативного словника?

[drundia]

Ось у Словниках України 4.1 уже й співпадати з’явилось. А ще пошук на сайті УМІФу співпадіння рахує. Можна припустити що в СУМ-20 такі слова будуть...

Auricula

[alb_wiki]

Вона й повправді є підвидом примули, так що СУМ-20 точно описав це

Re: Auricula

[o_rest]

Точно. що не заважає одночасно бути мочкою вуха в анропології - ось цього СУМ-20 вже не описав.