На жаль, в школі такого не розповідають. Антоненко-Давидович розповідає історію, як репортери київської газети «Пролетарська правда» ходили по домах і вимагали підписів у справі СВУ (фальсифікована справа Спілки визволення України) у тих, хто вирішив уникнути підписів під вимогами найжорсткіше їх покарати і не явився на організовані з цією метою ( Read more... )

Винниченко всіх дістав еротикою в своїх творах. Його вже й друкувати в деяких виданнях перестали, по підписники жалілись, що набридла аморальщина. Тому видав твір «Чесність з собою» російською (заробив 2500 рублів, непогані гроші). Ось враження Чикаленка (1911 р.):

Господи! До чого може дописатись людина! Всі жінки в повісті тільки й думають, ( Read more... )

Є. Чикаленко постійно намагався видавати якусь газету для українців українською мовою. І окрім проблем із цензурою постійно була проблема конфліктів в середині редколегії. Першу газету закрила поліція, та й вона була непопулярна. В новий проект (газета «Рада») включився Грушевський, а Грінченка посунули - і він дуже образився, бо вважав себе « ( Read more... )

Є у Нечуя-Левицьго стаття "Криве дзеркало української мови". Там він виступає проти Грушевского, який писав важкою мовою (згожусь, його історія України читається важко), вживав полонізми та русизми, користувався особливим правописом (-ся писав окремо, як в інших словянскьких мовах, що і не прижилось). «Писати треба так, як люди говорять!». Тому не ( Read more... )