Совершенно секретно
Народному комиссару государственной
безопасности УССР
Комиссару государственной
безопасности 3 ранга
тов. Савченко
гор.Киев

Специальное сообщение

О реагировании населения на смерть митрополита Шептицкого и назначение его преемником Иосифа Слепого

( Read more... )

Прекрасні дипломати

Зауваження Костельника про «прекрасних дипломатів» (хоч і голодранців) не є, як би здавалося, чистою спробою піддобритися. Насправді серед тих чиновників, з якими спілкувалися тодішні діячі УГКЦ, вже знаходилися такі, що не бажали чи й не повинні були відповідати класичному образу «несамовитого більшовика». Підозрюю навіть, що ( Read more... )

Питання соборності і територіальної цілісності України станом на 1944 рік

Пройшло зовсім небагато часу з дня написання попереднього документу - і не стало великого митрополита. Постало питання про його похорон. Тут-то й виявилася ще одна різниця з 1939-41 роком: чимала частина території, на якій проживали вірні й клір УГКЦ, були державним кордоном ( Read more... )

Закінчивши нарешті з Целевичем і його показами, переносимося на кілька років вперед, до осені 1944 року. З одного боку, чимало за той час помінялося - Львів побував німецьким і знову став радянським, не стало деяких наших попередніх знайомих (того самого Целевича та й митрополит доживає останні дні), але й з’явилися нові, котрі досі так яскраво ( Read more... )

Москвофіли і православні

На прохання читачів та частина показів Целевича, яка стосується москвофілів та кліру і прихожан православної церкви. Правда, не думала я вже цими показами займатися, але тепер і сама бачу, що дана частина також може виявитися цікавою і спростує деякі поширені міфи. Насамперед той про численних москвофілів, які лишень через ( Read more... )

 І вже на завершення показів Целевича - еволюція стосунків між громадськістю і церквою за період «від Австрії до Польщі й пізніше».

«До мировой войны

( Read more... )

Продовження показів Целевича

Униатская церковь и польское государство

( Read more... )

Тепер деякі загальні міркування нашого інформатора (ще раз нагадаймо собі, що це не істина в останній інстанції, однак доволі поширені в міжвоєнний період судження й оцінки)

( деякі загальні викладки, які дають змогу уявити, чим було тодішнє духовенство )

Отож, продовжимо. Доведеться, мабуть, зробити невеличкий відступ з, так би мовити, критикою джерел. Свідчення Целевича, уривки з яких ми читаємо, є джерелом специфічним - вони дані під час допиту, людиною, яка була далеко не в нормальному становищі (на волю він, нагадаю, так і не вийшов, помер начебто в 1942 році, а хто зна, чи не був розстріляний ( Read more... )

Я думаю, нікому не треба особливо доводити те, що західноукраїнське суспільство міжвоєнного періоду було дуже сильно поділене чи, як тоді висловлювалися, зрізничковане. УГКЦ не була винятком. Внутріцерковне протистояння по ліній «восточники» проти «західників» було не єдиною, але дуже істотною домінантою громадського життя.

Давайте розберемося, що ж ( Read more... )