А я у гай ходила пішла на концерт ТІКів - то, нмд один з небагатьох гуртів, які цікавіше і краще звучать "в живу". Настибалася, наспівалася, накружлялася - ноги ще й досі трохи болять.
Зранку трохи лячно було виходити надвір - здавалося, що сонячні промені і чисте синє небо - то всього лише першоквітневий жарт. Але то все чиста правда - весна

В суботу дівочою компанією пішли на виставу про любов. Мораль вистави сумна і безнадійна, бо, як виявилося, ніякими любовями там і не пахло - чиста фізіологія. Зате дуже потішно було чути, як під час кожної еротичної сцени позаду мене мило гигоче старенька бабця (а ми всі думали, що бабці таким не займаються, правда ж?) А ще, мабуть, весело було б ( Read more... )

В неділю ні світ ні зоря (десь по обіді) дісталися до ковзанки. Простоявши законні кілька хвилин в черзі, невпевнено робиш перший крок по кризі і... Ні, не падаєш :) Падаєш вже потім, коли тебе засліплює спалах доброго дядечка-фотографа, який знимкує всіх відчайдухів. Якщо коротко, то коліна в мене сьогодні вже набули приємного синьо-зеленого ( Read more... )

Саме його ми вчора святкували. І дощ тут ні до чого.
Ану хто вгадає, що тут до чого? ;)

Республіка Уніж для мене була відчайдушною спробою повернення в Країну Мрій. А все виявилося трохи інакше - вдень ми з Наталею бовтали ногами в теплих водах Дністра, заважали спостерігали процес творення пластилінового мультфільму в анімаційній майстерні (бережіться - вони працюють за технологією 25-го кадру!), простували вулицями та провулками ( Read more... )

А хтось на Уніж збирається?

Більше ніколи не буду організовувати випускний! Але якщо чекаєте сумних подробиць про те, що я "не змогла" і що "вийшло зовсім не так, як планувала" - далі не читайте, бо я змогла все! :) Все було якраз дуже культурненько - я навіть чемно розрахувалася за побитий одногрупниками посуд - на щастя, все ж таки ( Read more... )

Завтра з подругою купуватимемо квитки на Країну Мрій, а за тиждень будемо обдзвонювати київських друзів і жалібно просити "а пустіть переночувати, а?" Так що побачивши мій номер - краще не відповідайте :)

П.М. ми це зробили!

А я, до речі, молодчина! Люблю собі вигадувати щось, аби жити веселіше було. От і цього разу - вирішили з подругою захистити дипломи англійською мовою і одна одну при доповіді перекладати (а нашо? ну та то вже таке). Тому в нас не як в людей - по два захисти виходить. Але ми ж такі дівчиська, що і в палаючий дім ввійдемо і слона на скаку... Отже на ( Read more... )

Тільки це я не про свято пива. І навіть не про виступ Тартаків та ТІКів. То я про полуниці - велиииикі, черррвоні і смачнючі. Наминаю собі те чудо і так мені добре, що ні про які дипломи та зихисти навіть думати не хочеться. Ну нічого. Ото підкріплюся вітамінками і прямо зараз піду готуватися. Ну хіба ще одненьку ягідку з’їм. Або дві тарілки...