Розпочалось все, як звичайно, на вокзалі, де наша чимала компанія мала зустрітися ближче до четвертої години вечора. Як це завжди буває - хтось запізнювався, хтось не брав трубку, хтось переривав важкенький рюкзак, намагаючись зрозуміти, що з необхідного було забуто вдома. Всі ж інші - ловили мильні кульки та милувалися громкоголосим бомжем-шаманом
(
Read more... )