помилки... зі страшними наслідками

[smijana]

читаю розповідь Семенченка про трагедію під Іловайськом:
http://www.hromadske.tv/politics/semen-semenchenko-pro--ilovaiskii-kotel--gromadske/
хочу розібратися хто зробив помилку..

"За суттю було рішення провести розвідку боєм, бо сил немає. Що таке розвідка боєм? Доходимо до першого укріпрайону, виявляється вогнева точка, туди лупить артилерія. Все

Comments

[stefan_blog]

я бачу не помилку, а свідоме підставляння під удар, за відсутності Семенченка коли він був у лікарні,

upd ну а те що спокусилися - можливо, просто хтось тільки того й чекав ; і справа була місця й часу щоб створити прецедент розгрому саме добровольців

(текст не читав, але якось колись теж утратив ВСЕ коли ненадовго відлучився з небажаючої мене тримати реальності на ниві схвалення і одобрення нематеріальних сил і підсвідомого відчуття загрози від начебто "союзних" та інших сил яким мої успіхи по переміні геополітики можуть чи могли б чи мали б здатися недостойними..ну да ладно, як письменник я описую лише власні враження пропущенні через власний "світ" - досвід),

[bozhevilny_krsr]

ну й тут ще таке - я , наприклад, уже три роки не можу знайти у себе жодної помилки, бо намагаюсь діяти "поточно" - беземоційно, безсумнівно, на внутрішній "Поклик"
хоча завдяки цьому я наче три роки тому й попав і "вибув" взагалі з матеріальної гри... .
але чим більше людина під вогнем і під відповідальністю - тим більше вона звикає вірити тільки собі, і, отже, надіятись і вірити - можливо, цього разу віру не підтвердило те, що покладалося на інших людей, а можливо він просто вирішив ризикнути заради створення майже безвихідної ситуації, яка б змусила нарешті надати ПОВНУ допомогу - але допомогу таки не надали (ну, тобто, сподівання, можливо, було на те, що сама ситуація змусить застосувати РЕАЛЬНІШІ сили для продовження боротьби, а не лише саме дрібне дозування, як робить, до речі, і Путні дрібно дозує).
так що тут така проблема - досвіду, а досвід - від наявних політичних і становщних розкладів
бо все у цій країні насправді працює не так, як мало б

[smijana]

версій може бути багато.. але тут навіть непричетні люди відчувають провину за загиблих - хоч на них немає відповідальності за них. А командир вважає що провина винятково на комусь з вищого керівництва, за свої власні рішення - ні найменшого сумніву що все зробив правильно.. мені з опису подій це неочевидно.
Але ти правий, поки що "все у цій країні насправді працює не так, як мало б ", в тому числі і військові накази-узгодження-домовленості.. тому важко визначити міру відповідальності кожного. Але тоді не варто і робити з когось одного "цапа-відбувайла"

[bozhevilny_krsr]

я думаю тут проблема якраз в тому, що нема чіткого командування, а є різна виборона міра свободи і ініціативності, бо без цих добровольчих батальйонів взагалі б первинних успіхів не було

[stefan_blog]

@ Наразі не треба на когось розраховувати. Треба розраховувати на себе, свій батальйон та побратимів. Якщо розраховувати на армію, яка може в певний момент тобі не допомогти, тоді буде біда. Вони розраховували - у них не вийшло. Ми розраховували виключно на себе, тому й вийшли із того «котла

[stefan_blog]

*у мене особливе відношення до останніх подій, тому ці три роки для мене минули майже не лишившись у власній пам'яті - лише у блогах чим і займався замість всього іншого "вільного" життя, бо сам себе 3 роки тому "заклав", при яких умовах (прокручуємо ситуацію задом-наперед, а нагадала книга Антіна Мухарського "Майдан. (Р)еволюція духу" про "янголів майдану" де у хлопців під час розстрілів на інститутській була повна дезоорієнтація простору і часу - здавалось що пройшло 20 хвилин а пройшло півдня - і діяли вони наче під гіпнозом у такій екстримальній ситуації (до речі, батько Олеся Бердника теж так діяв перевозячи сім'ю на початку війни - по наїтію, сам собі неможливо пояснити чому його так повело, це у книзі "Пітьма вогнища не розпалює

[stefan_blog]

3. щодо перемог РАПТОВІСТЮ. Після землетрусів у Сша, судилищу над Юлією і наче відміни розгортання ситуації зі свободівцями та іншими по дестабілізації (а в Європі, може бути, чорношкіре мусульманське населення мародерствувало, при чому я ранком 2011.08.06 відправив лист - гнівне нагадування про зоорозслідування з 8-ою серією HellsingOVA де прирівняв себе до тогочасного образу "Дартаньяна"(у думках, бо у думках я скажімо потім обігрував тему бігової доріжки де - ТАКЕ досягнення! - обігнав Чернівецького і Юльку - і на наступний день-два бач маньяк убив дітей у селі орлівка(Орлеанскьій ефект "Жани Дарк" з якою порівнювали Тимошенко! Землетруси у штаті "Вірджнінія" - "Діва"!- мозок правцював так швидко що як у страшному сні рождав картинки раніше ніж ти захочеш уникнути забуванням -мовляв викинути із думки щоб не збулися,але сон виявлявся по"Тролерськи" швидким - хто б знав що життя обігруючи "символічний світ" здатне до такої "зверненої відьмократії" а потім відчуття поломаної матриці???) Що цікаво, у тому листі 2011.08.06 - ще було

[smijana]

ну значить в основному у нас спільна думка. :)

Я знаю про волонтерство для собак..
а зараз, в цей час, працюєш волонтером - для людей?

[stepankhrabrov]

* ну, я між роботою читаю там-сям, вот і склав думки про воєнкомати з різних, але одиничних і особистих вражень, що цілком можуть не бути загальним свідченням, бо у Києві життя одне, у інших містах - своє, а провінція взагалі має все інакше. Хоча загальна думка "беруть хто не хоче, а хто хоче - не беруть"(таку думку я ще чув під час проходження призовної комісії у 2009-ому

[smijana]

...в метро я би волонтерам не довіряла.. особливо з прозорими скриньками. і з непрозорими теж. :)
Справжні волонтери зараз працюють винятково або в магазинах (продукти збирають), або сповіщають про потреби через інтернет, їх всі знають - в тому числі самі військові.

Краще знайти справжніх, прийти на склад до них або привезти реальну річ або грошима допомогти - але не першим стрічним. Бо руки гріють на горі і наперсточники - відчувають тренд, як завжди.

дякую що поділився.)
я вважаю що віддавати потрібно те і стільки, про що ніколи не пожалкуєш що б не сталося і що позволить тобі самому триматися на ногах. так що в кожного і своя міра і свій час

[stepnornitopter]

гроші я ніразі нікому нінащо за останній час не давав, бо уже в ніщо не вірю, в плані що допоможе чи відкуплюсь ілюзіями що я "допоміг"
я просто розказав, що бачив, перестрів по дорозі волонтерських зусиль що були наче "Нагадування-перевірка"
а от чим можу допомгти - вже казав - розказую як воно є , коли довго позбуватися ілюзій, знаходячи нові щоб їх втілювати );

[smijana]

"Нагадую, досі ефективно воюють добровольці, а воєнкомати просто бюрократично тягнуть оберт довідок та обмежень

[smijana]

І первинні і вторинні успіхи були обов'язково під прикриттям і за величезного супроводу і підтримки ЗСУ. які не піарять і недооцінюють, ідучи на поводу змі.. не варто когось виставляти на перше місце. навіть за статистикою загиблих бійців добровольчих і територіальних батальйонів полягло не більше за бійців військових частин регулярної армії.