тотально хочеш простого ( Read more... )

Click to view

мене не відірвеш від вікна... 
 чорна трикотажна сукня "по котики" і ... танцювати

Click to view

однозначно - за музику, за чудакуватість, за книжкову крамницю моєї мрії, за блакитну ванну...
і за оте інше, яке я цілий рік ловила-ловила, а в цьому фільмі виловила
+ Charlie Winston, який у фільмі епізодично грає самого себе.

і виходимо в ніч, а там мете сніг.
забула, коли був останній?.. 
фортепіано за вікном озвучує наче відмовчування.
і хлопчик в чорному, пальці скульптора, сумні очі, 
маленькі кроки Чапліна.
незбагненний
близький мені своєю самотністю.

і десь-колись я ще мала сили перечити, переконувати, захищатися...
 а тепер навіть речень, і тих немає.


люблю тебе як вовка... не просто фраза французькою. а роки життя 
і дехто казав правду колись, божевільно повторюючи, що кохання - ніщо інше, як страждання.
хвора голова прокручує одне і те саме паралельно з ЛюблюлюблюЛюблюлюблюлюблю: так суджено.   ( Read more... )

( Read more... )

Зима закляклими пальцями розбинтовує собі рани.
Видно над вечір небо закривавить.
Впівголоса плачуть стрітенські свічки. Віск розтягнуто, як зачарований, скапує на сніг.
Шкло тоншає. Теплим дотиком до шибки малюється завтра.
Більшає сил тягнутися до звука і світла.

Вітер перестріне кожного. Такий вже його хист.
Люблю ходити помежи вітру.
Можна в каптурі, аби чути себе, і зовсім не обов’язково все волосся під нього ховати. Хай вітром пропахне.
Обвітрена. Якась виструнчена і уважна. В будинку навпроти товче бляхою. Через дорогу загрозливо скрипить дерево.
Як розібратись, такий вітер може бути тільки навесну. Я ( Read more... )

БАЧИТИ
Я хочу тебе бачити
Ти не знаєш про це
Не здогадуєшся
Хоч може і на тебе якось діють
Хвилі мого настрою
Але то про інше
Лиш побачити
Ще раз переконатися
Що все у тебе звичайне
Ніс волосся вуха
Руки і ноги
Ось тільки очі
Щось є у твоїх очах
Дивлячись на них
Відчуваю полегшення
Дивлячись у них
Забуваю минуле
Розчиняюся в ночі
Вдивляючись у вікно ( Read more... )

Білі квіти впали - заповідь майбутніх січнів;
перший раз тоді поцілувала землю вічність.  Б.- І. Антонич

Надивилася  новин про те, що сніг іде, і взяла до рук книжку народних повір'їв та забобонів Павла Чубинського з нереально гарною назвою  Ангели на сходах. - К. "Глобус", 1992.
Ось що наші предки думали про сніг:Снігу на небі запас великий, а на ( Read more... )