я в своїх рукавичках не зігрію долонь.

і протяжність доріг на північ від сходу.

коли ранком торкаєшся, охолонь.

не марнуй вже розтрачену насолоду.

джаз відліком з учора. і дощ. вогні автомобілей приймають калюжі.
ми всміхались, сміялись, я плакала. ми слухали, заплющували очі, танцювали.
тікали, підставляли обличчя дощу, я знімкувала.


( Read more... )

гаряча ванна. а чи думки потребують економічності у період кризи? вода їх активує. прискорює потік і життєві цикли. вода генерує нові ідеї. гаряча вода. і коли тіло досягає вищих за норму температур, тоді життя набуває плавності й естетичності.

колготки. сукня. тепла. в’язана. з довгими рукавами. гарячий глінтвейн. Земфіра. незашторені вікна ( Read more... )

ходити по квартирі в колготках асфальтового кольору і кавовому теплому светрі (зняла його з батареї ).

вчора сніг скрипів. сьогодні- тане.

я не люблю бути ранковопомітною.
вчора було холодне вино на самотньому стадіоні посеред засніженого міста, змерзші долоні і божевільне щастя. а потім- гарячий глінтвейн.

( Read more... )

-аудіокурс французької з англійським перекладом. мені хочеться розмовляти цьою дивовижною мовою. зранку до вечора. туманними днинами.

-вірші Черняхівської декламовані вголос. до біса гарні. ними неможливо насолодитись вдосталь.

-*Реквієм для листопаду*. останні сторінки прочитані в ліжку недільного ранку. *Il fait novembre en mon âme* © ( Read more... )

роблю товарно- транспортну накладну до договору на поставку чаю. ну і переклала то всьо на англійську у Прагмі. чорний чай вийшов як Tea is black, мате- Braziltea, а зелений чай з бергамотом- Tea is green with bergamotom. усміхнуло добряче) і ше цікаво, суто логічно ми можемо експортувати чай до Польщі?

геть забула про Черняхівську в ( Read more... )

люблю запах прокуреного волосся опісля.
а джаз- то моє сьогоднішнє найбільше блаженство.

да тільки чорними отими барвами

і грифель скінчився на тому аркуші

оті блакитнії не стануть карими

а поруч дощ іде, не ворушись

цеглина спіймана у кружку з долею

тремтіння ранками мене облишило

хтось відшукає нас уздовж по коліям

той хтось не стріне їх під ( Read more... )

22:59. горнятко вечірньої кави. інгридієнти не змінні. пропорції дотримані як завше. тримала в руках осінь. і куштувала на смак терпкість її доторків. а дощ сьогодні на диво холодний. обпікає вуста і ніжну шкіру пальців. незмінний плед. і вечір наодинці. вичерпалась поезія душевностей. і слова дивним чином вичерпались. лишилась усмішка. коротка ( Read more... )

if you feel discouraged

when there's a lack of color here

please don't worry lover

it's really bursting at the seams

from absorbing everything

the spectrum's a to z
промокші ноги. вся засніжена з усмішкою на обличчі блукаю вулицями рідного міста. парасолька відкривається- закривається з періодичністю в кілька хвилин. дужий вітер обпікає шкіру ( Read more... )

я зазирну в повiтря

там дихає весна

твiй аромат залишу

собi на згадку сна

краплини кольоровi

на мокрому вiкнi
червоно-зелене світло світлофорів. осіння мряка. моя усмішка насичена ранковою весняністю. хочеться в поле з червоними маками. хочеться чоловічих сорочок. і чорно-білих світлин. а ще холодного молока посеред ночі.


( Read more... )