тут кажуть міста живі і різні наче люди (c)

Nov 16, 2008 12:21


-аудіокурс французької з англійським перекладом. мені хочеться розмовляти цьою дивовижною мовою. зранку до вечора. туманними днинами.

-вірші Черняхівської декламовані вголос. до біса гарні. ними неможливо насолодитись вдосталь.

-*Реквієм для листопаду*. останні сторінки прочитані в ліжку недільного ранку. *Il fait novembre en mon âme* © Il fait novembre.

-вчора я була мовчазною. сьогодні все зовсім навпаки. кудись поділись люди за м’оїм вікном. і в м’оїй квартирі. світло довкола, не вмикаючи штучного.

-я друкувала світлини на папері для випічки. так гармонійно розтікається фарба.

-зелений чай в блакитиній кружці. а небо знову біле крізь чорне віття голих дерев за шклом мого вікна. шкода, що в мене забрали знімкувач.




ти справді недостойний

цих рукавів по лікоть,

моїх спітнілих вікон,

моїх пухнастих кедів.

в метро було питання:

«А ви курили «Sico»?»

а «Sico» хіба курять?

а як тоді з коханням?

а як тоді із чаєм?

вже є і кухня, й вечір,

і дві блакитні чашки...

тебе не вистачає. (с)

Черняхівська., ранкове., блаженство., із чужого., сучукрліт

Previous post Next post
Up