корисні звички для їжі
є у мене в голові такий коротенький список звичок для їжі, яких я б хотіла набути. вирішила написати про це.
1.не читати під час їжі
я дуже люблю читати - і роблю це дуже часто під час їжі, щоб не втрачати час дарма. порилася в неті, чому ж шкідливо читати і їсти одночасно.
пишуть, що перш ніж їжу оцінять твої смакові рецептори, кайф від її апетитного запаху ловить ніс, а від вигляду - очі. і шлунок вже тоді починає працювати, виробляти шлунковий сік - тому їжа швидше перетравлюється. якщо ж ти вшнипився в книжку, то часто не чуєш ні смаку, ні запаху, ні навіть не оцінюєш вигляд їжі - все на автоматі. шлунок негодує! він довго травить ту їжу і мучиться. та й мозок теж не шарить, що робити, яка ділянка має працювати перш за все - та, яка керує їжею, чи та, яка читанням.
крім того, це ще й шкідливо для очей - бо постійно змінюється відстань між ними і книжкою/читалкою, коли на секунду зазираєш у свою тарілку.
альтернативні пояснення в коментах вітаються)
2. жувати повільно і довго
часто оце друге випливає з першого - ми їмо швидко, бо не помічаємо цього. і їмо навіть більше, ніж треба. мені здається, що якщо довго пережовувати, можна менше їсти, бо шлунок ці жувальні рухи всі сприймає, і перетравлює швидше.
3. розрізняти голод і апетит
не знаю, чи правильно даю визначення, але суть приблизно така: іноді я бачу якусь смачну штуку і хоч не голодна, починаю її їсти. бо мій мозок мені каже, що це нямка, яку не можна пропустити.
крім того, є ще така одна установка, яка діє у багатьох сім'ях. умовно її можна назвати "ми вдома свиней не тримаємо": дітей замушують доїдати всю порцію, пофіг, хоче воно їсти чи нє. і потім це переростає у нашу ментальну рису: пішов у кафе, замовив порцію їжі, наївся половиною, решту запхав у себе насильно, гроші ж пропадають!! правда, в наших кафе і з нашими порціями таке не часто світить)) зате буває вдома, що шкода залишати/викидати.
4.харчуватися роздільно
я завжди любила їсти "вприкуску" - якщо картопля, то відбивна і салат напихалися разом. мені так нібито комфортно було. але тепер картоплі і відбивних я не їм розумію, що ні. роздільне харчування має сенс, і шлунок мені страшенно дякує, коли я згадую, що їсти все треба по черзі. і не дякує, коли я їм, наприклад, піцу. хоча вона може складатися з нешкідливих продуктів (бездріжджовий лаваш, шпинат, брокколі і моцарелла), але шлунок стогне, що мусить працювати з великою кількістю компонентів. і я його розумію! мені теж важко виконувати кілька справ одночасно)
отакі плани для роботи над собою. діліться зі мною і ви чимось таким, може я щось забула або накосячила)
1.не читати під час їжі
я дуже люблю читати - і роблю це дуже часто під час їжі, щоб не втрачати час дарма. порилася в неті, чому ж шкідливо читати і їсти одночасно.
пишуть, що перш ніж їжу оцінять твої смакові рецептори, кайф від її апетитного запаху ловить ніс, а від вигляду - очі. і шлунок вже тоді починає працювати, виробляти шлунковий сік - тому їжа швидше перетравлюється. якщо ж ти вшнипився в книжку, то часто не чуєш ні смаку, ні запаху, ні навіть не оцінюєш вигляд їжі - все на автоматі. шлунок негодує! він довго травить ту їжу і мучиться. та й мозок теж не шарить, що робити, яка ділянка має працювати перш за все - та, яка керує їжею, чи та, яка читанням.
крім того, це ще й шкідливо для очей - бо постійно змінюється відстань між ними і книжкою/читалкою, коли на секунду зазираєш у свою тарілку.
альтернативні пояснення в коментах вітаються)
2. жувати повільно і довго
часто оце друге випливає з першого - ми їмо швидко, бо не помічаємо цього. і їмо навіть більше, ніж треба. мені здається, що якщо довго пережовувати, можна менше їсти, бо шлунок ці жувальні рухи всі сприймає, і перетравлює швидше.
3. розрізняти голод і апетит
не знаю, чи правильно даю визначення, але суть приблизно така: іноді я бачу якусь смачну штуку і хоч не голодна, починаю її їсти. бо мій мозок мені каже, що це нямка, яку не можна пропустити.
крім того, є ще така одна установка, яка діє у багатьох сім'ях. умовно її можна назвати "ми вдома свиней не тримаємо": дітей замушують доїдати всю порцію, пофіг, хоче воно їсти чи нє. і потім це переростає у нашу ментальну рису: пішов у кафе, замовив порцію їжі, наївся половиною, решту запхав у себе насильно, гроші ж пропадають!! правда, в наших кафе і з нашими порціями таке не часто світить)) зате буває вдома, що шкода залишати/викидати.
4.харчуватися роздільно
я завжди любила їсти "вприкуску" - якщо картопля, то відбивна і салат напихалися разом. мені так нібито комфортно було. але тепер картоплі і відбивних я не їм розумію, що ні. роздільне харчування має сенс, і шлунок мені страшенно дякує, коли я згадую, що їсти все треба по черзі. і не дякує, коли я їм, наприклад, піцу. хоча вона може складатися з нешкідливих продуктів (бездріжджовий лаваш, шпинат, брокколі і моцарелла), але шлунок стогне, що мусить працювати з великою кількістю компонентів. і я його розумію! мені теж важко виконувати кілька справ одночасно)
отакі плани для роботи над собою. діліться зі мною і ви чимось таким, може я щось забула або накосячила)