поки довантажується Моцарт, я вирішив зробити невеличке повернення до Стравінського, якого дуже давно не слухав - десь приблизно з минулого літа. в якийсь час я просто надто переслухав Стравінського, починаючи від його ранніх гуркотів, архаїчних (де)конструктивних фігур і зовсім до пізніх, спокійних пошуків, майже в дусі романтизму. звісно, що моє ( Read more... )

несподівано сподобалась одна із останніх робіт британського режисера Майка лі - "Ще один рік" (Another Year). зовсім не мав на меті її дивитись, але вчора, ввечері, знайшов на одному із каналів. у легкій іронічній манері Лі препарує долі своїх героїв, а точніше - промальовує ці долі як звичне життя (драма життя, а драма в житті, як вірно ( Read more... )

дивовижно, як можуть змінюватися думки щодо творчості одного і того ж письменника, варіюючи від агресивного несприйняття і роздратування до повного захоплення стилем, характерами, історією. йдеться про Джонатана Франзена, роман "Корекції" якого мені взагалі не сподобався, а "Свобода", яку на днях розпочав і призупинив читання (щоб розтягнути ( Read more... )

якщо мене раптом запитають, який альбом я найбільше слухаю (чи до якого я найчастіше повертаюсь), то я, крім інтепретації Максом Ріхтером "The Four Seasons" Вівальді, без жодних зволікань і сумлінь назву спільну роботу Іви Біттової і Vladimír Václavek "Bílé inferno". це достатньо збалансоване божевілля, яке після кожного чергового прослухування ( Read more... )

прочитав розмову Жана-Шарля Фітуссі і Тарковського в Сеансі (зараз поки нема доступу до нього, тільки у паперовій версії журналу). дуже цікаво читати, яким чином Фітуссі практично підступався до "Андрія Рубльова", засинаючи ("я изо всех сил боролся со сном, но в итоге меня все равно сморило"), а потім прокинувшись і полюбивши весь той бруд та дощ у ( Read more... )

Это означает, что вы всегда были далеки от академической объективности.

Так и есть.


( Read more... )

( Read more... )

слухаючи Освальдо, в голові виринають і маркеси, і борхеси, і вся міфологія латинської та світової культури. десь він копнув справді глибоко своїми ритмами!

Click to view

сьогодні у багатьох прекрасних людей день народження, але я вирішив згадати народження Франсуа Трюффо, якому могло б бути сьогодні рівно 80 років. але найкращий подарунок - переглянути його стрічки. я щось перегляну про Антуана, одного із найбільш виразних портретів у кіноматографі та й загалом історії європейської культури.

( Read more... )

Характер Комацу являл собой нечто трудноопределимое. Что у этого типа на уме, ни с лица, ни по интонациям в разговоре не считывалось, хоть тресни. Да и сам он, похоже, развлекался, наблюдая, как окружающие блуждают в том дыму, что он напустил. Человек безусловно острого ума, он не оглядывался на мнение остальных и принимал решения, руководствуясь ( Read more... )