останнім часом важко віднайти таке кіно, яке б тебе просто вразило і вибило із колії буденності, закостенілості чи власного естетичного снобізму (щоб не лицемірити, потрібно давно вже визнати: чим більше читаєш-дивишся - тим більше стаєш вимогливим). для мене нещодавнім одкровенням стала творчість Джона Форда, про якого пізніше, і також фільм Рауля ( Read more... )

прочитав розмову Жана-Шарля Фітуссі і Тарковського в Сеансі (зараз поки нема доступу до нього, тільки у паперовій версії журналу). дуже цікаво читати, яким чином Фітуссі практично підступався до "Андрія Рубльова", засинаючи ("я изо всех сил боролся со сном, но в итоге меня все равно сморило"), а потім прокинувшись і полюбивши весь той бруд та дощ у ( Read more... )