а у нас тут весна.
і цілковита байдужість до можливих ще снігів, морозів і дат загалом.
новий початок, чому й тішуся безмірно.
такі от справи, ну й на порядку денному - мої звичні, весняні наспіви.

"- Обогі, подивись, що накоїло твоє паскудне варення! Воно зіпсувало мені руки..."(с).

Палячи в тамбурі, відчуваю легкий запах бузку. Вона посміхається на моє зауваження: «-Ми саме проїжджаємо закинутий хімічний завод». Нормально. Так, в місті нулів все нормально ( Read more... )

И со мною и солнце, и зной.
И царапает небо когтями
Легкий сфинкс, что стоит за спиной.

Нове прокидання(зрештою й нарешті), новий цикл і далі по списку, ніщо не їде дахом, перефразовуючи Чупу ( Read more... )

початок нічний геть несподівано, в голову й по голові ( Read more... )

Ну ок, це тупо. Не лікуватись до кінця, бігати з температуров на пари й у кіно, легко вдягатись. Таааа…визнаю. І сопління, горлобоління, температурення теж це визнають. Ото й сиджу домців, от так мені й треба. А натхнення дряпає, дряпає, але щось нічого так і не вдряпає. І питається, чого б то тут тішитись? Але ж тішиться.
Якісь не надто адекватні ( Read more... )

Випадково, ховаючись від холоду, стараючись вбити трохи часу. Спонтанно, заздалегідь не сплановано, майже 4 години особистого катарсису. Коли "ні, навряд чи...та й не на мій смак. не думаю", а потім "моє.це моє." І хочеться ще.Такого хорошого й мого кіно. А може й зовсім не хорошого, але мого ( Read more... )

Сніг у цьому місті попіл думок його жителів

Де підмостки театральних шибениць

Перетворюються на Авелів дім

Де спалюють кров залізниць дотиками

Рук намагаючись зрушити потяг

Де стають безтямними істериками за один

Сон, що скидається на затяг петлі

У цьому місті бетонних судин я тону

Ти зможеш побачити це, якщо

Візьмеш лупу. Чи мікроскоп. Чи щось ще, що

( Read more... )

( Read more... )

Наполегливо стараюся вбити "25.06.2012", аби якомога швидше настало "26.06.2012" і з'явилися поряд два моїх чуда=))
( про... )