Він дорослішає, поглядами і подихами, здивованими й уривчастими; блукає цілком звично, як усі. Й хотілося б якихось відхилень від норми того знавіснілого поспіху, та сподіватись даремне - він дорослішає. Стягує часо-просторову тканинку саме так, аби вміщалась у його стиснутій долоні, нігтями до крові, до тут і тепер.  Мій скорботний алхімік кожному ( Read more... )

Кожної ночі мої подихи промерзають до кісток. Пливучи човнами, лезом по грудях і трохи нижче. Намагаючись прокласти зв'язок, між згасаючим зеленим нашої люті. Благословляючи на випередження. На без-правил. А конаючим коханцям давно пора в дорогу. Й серце під язик - оплата гідна свого Харона. І видихнути б занепокоєння нігтями об стіни. Вимкнути ( Read more... )

...і втечу. За программою захисту свідків.
( Read more... )

Квітень і, як завше всі минулі життя:від культу тепла до весни і перехідних брам. А погода собі жартує і не звертає ні на що уваги. Тільки я це все проспала, зате снилися дУрні і дурнІ вчинки. Застуда вперше вчасна. Бо можна перечекати холод і тиждень, а потім потяги, до доріг і до обіймів. Обійми в потягах і в дорогах. Мій затишок і спокій знову ( Read more... )

Наче й не особливий, але все ж дуже затишний і приємний вечір. Казкове освітлення й післядощова прохолода. Хороші й відверті розмови з чудовою людиною, смачна кава( в котру здається почали додавати побільше мигдального сиропу=))), "Погроза Невідомого" Гната Михайличенка і "Кола Брюньон" Ромена Роллана, цьому мабуть найбільше тішуся.
+кохання всього ( Read more... )

Півгодини я намагалася знайти твій номер. Півгодини, чи трішки більше, мені вистачило для того, щоб помити голову, посушитись і зібратися. Півгодини я чекала маршрутку.Півгодини чи трішки більше я на ній добиралася. Півгодини, чи трішки більше в нас було на двох. Зустрітись, зрадіти, наговоритись(було важко), зробити декілька фото і попрощатись. ( Read more... )

Не кохаю тебе велике камінне місто. Люблю, але більше не кохаю. Не кохатиму жодного іншого, але й тебе не кохаю. Зрада одному з улюблених творів. Вся справа в тобі(мені), а не мені(тобі). Я виросла з цих доріг. Кожнісінького разу коли я проходжу тією ж дорогою, котрою блукала вже сотні разів ( знову бруківка, милий? ні?) я стаю більшою. І зараз я ( Read more... )

А чи можливо? Забагато слів. Чужих. Свої перетворюються в густу смолу і обпікають нутрощі так і ненародившись.Не вірно розставлені розділові знаки(ноги?ноти?) коли думати не хочеться. А просто насолоджуватися чуттєвістю серпневого вечора. Коли я наскрізь пропахла тобою, запуталась в твоєму тілі і досі не можу вийти з того лабіринту, хоча ти не ( Read more... )

Хочу ніжності і турботи. Хочу, щоб за мене хвилювалися,мною цікавилися і багато зі мною розмовляли.Хочу, щоб не були байдужими. Хочу, щоб говорили відверто про те,що їх турбує і не відкладали на потім. Хочу,щоб говорили відверто, що їм не подобається, а не тільки в час сварки.І взагалі, щоб говорили відверто.Хочу, щоб піклувалися, хочу,щоб нарешті ( Read more... )

Я, ти, ми, він, вона, вони...Скільки тут учасників? В кого яка роль? Не сумуй, бо я сумую за тобою.Твоє волосся безкінечно довге. Десь поза межами моїх психів(лікарів) і непотрібних ілюзій існує безкінечність тебе.Скажи, що все буде добре, скажи, що я просто заблукала у снах. Сон уві сні. Сновидіння. Може навіть усвідомлене...Поки я собі про щось ( Read more... )