Ото частенько воно так: за вікном дощить-то хочеться тепла,дочекався спеки-тужиш за весняною прохолодою,на горизонті літо,-а мені минулорічна осінь пригадалась.Барвиста така була,лагідна,як мелісовий чай,-заспокійлива... Попри окремі уривки,виринули в голові й конкретні вилазки-походеньки. Особливо ці вечірні застиглі в часі вулички невеличких
(
Read more... )