Четфалва: за кілометр від Угорщини
Їду значить я собі в маршрутці з Виноградова на Берегово,попередив водія щоб висадив мене у селі Четфалва,дрімаю,оскільки вставав рано-вранці на потяг у Королево.. А мушу признатись що й погуляли ми напередодні непогано у берегівському "Магнумі" (без алкоголю правда,але й так було фест)! Так от,їду,дрімаю,час від часу,коли прокидаюсь, у вікно поглядаю і тут помічаю -якийсь цікавий шпиль далеченько так від траси бовваніє і проїжджаємо ми його,так впевнено,проїжджаємо. "А чи не змінити маршрут-подумав я -і махнути до цього невідомого об*єкту?" Підходжу до водія,запитую що це ми за населений пункт проїхали. " Четфалва"-відповідає. А щоб ти здоровий був,гальмуй! Виходжу посеред траси і чимчикую у бік,протилежний руху маршрутки..
Ось так це пишеться: Четфалва
У 1996 р. в Четфалві було сформовано та зареєстровано громаду, якій сільська влада виділила земельну ділянку для будівництва храму. Сприяти його будівництву погодився священик з Виноградова отець-францисканець Т. Попп.У 1997 р. було отримано дозвіл на будувництво храму, а на другий день Пресвятої Трійці 1998 р. освятили наріжний камінь храму, який мав належати католикам обох обрядів, чисельність яких у переважно реформаторському селі приблизно однакова . 4 червня 2001 р. ті ж єпископи консекрували новозбудований храм. Його оздобив мукачівський скульптор П. Матл. Костел зареєстрований як римсько-католицький, проте ним послуговуються також греко-католики.
Храм-вігвам і параболічна арочна дзвіниця
Тильна сторона католицької святині
Село Четфалва (угор. Csetfalva, за радянських часів - Четово) - село у Берегівському р-ні Закарпатської обл. розташоване на правому березі р. Тиса, неподалік від кордону з Угорщиною,населене переважно мешканцями угорського походження. Вважається заснованим у 1260 р., проте у документах вперше згадується 1341 р.За легендою назва села походила від імені його засновника - поміщика Чета, який володів цим землями в період правління династії Арпадовичів. Селом володіли різні феодали, а іноді навіть кілька. Так у 15 ст. навколишніми землями володіли поміщики Пал Сейчі та Д’єрдь Якаб.
В 1566 р. Четфалву розорили татари, а частина жителів потрапила в рабство.
Готичний реформаторський храм з дерев*яною дзвіницею
Здається що храм і дзвіниця-одна споруда
У 1645 р. в місцевій хроніці йдеться про міцну реформатську громаду, якій належав простої форми храм XV ст., що давніше був католицьким. Храм вимуровано з каменю, зовні й всередині стіни поштукатурено і побілено. Нав вкрито високим двосхилим дахом, п’ятигранне приміщення вівтаря значно менше і вужче, відділене від нави стрілчастою аркою. Південно-західний кут зміцнено контрфорсом.
Кам'яний костел походить, за останніми даними, ще з XV ст., а дзвіницю поставили біля його фасаду у XVIII ст. Дзвіницю могли збудувати у 1753 р., коли відбулася значна перебудова храму. Вхід до церкви веде через нижній ярус дзвіниці, крізь закриту галерею, сполучену з входом на західному фасаді.
Церкву й дзвіницю ідеально відреставровано у кін. 1990-х рр.: дзвіницю оббито новим ґонтом, стіни церкви побілено, а металеве покриття дахів замінено ґонтовим.
Реформаторська церква і вежа-дзвіниця
Шпиль
За своїм архітектурним формам дзвіниця нагадує оборонні вежі Чехії, Німеччини минулих століть. Дерев'яна, квадратна в плані, каркасної конструкції, двох'ярусна. Майже 30-метрова дзвіниця вважається чи не найвищою серед своїх посестер на Закарпатті. Її каркасна конструкція не має собі рівних серед дерев'яних споруд подібного роду в Україні. Вежа стоїть прямо на землі, у неї немає ні вкопаних паль підстави, ні фундаментів,замість них по периметру будівлі розташовано ряд каменів, а на них - обв'язка з колод, на яку поставлені несучі стовпи. У підстави шпиля дзвіниці розташовані чотири мініатюрні башточки з маленькими шпилями. Ці башточки створюють контраст, візуально збільшують масштаб центрального шпиля і надають вінчанню надзвичайну ошатність.
Храм.Тил
На території храму- дивні пеньки з надписами
Кам'яний храм однонавовий, має грановану абсиду. Найбільший інтерес являє його інтер'єр, вірніше декоративні розписи його дерев*яної стелі. Стеля нави розділена на дещо нерівні за розмірами і формою квадрати, по 10 штук у довжину та 6 в ширину. Всі ці 60 кесонів заповнені яскравими орнаментальними композиціями, з яких повторюються лише дві. Як свідчить дата в одному з кесонів, стелю оздоблено у 1753 р. Теслярські роботи виконав майстер Шандор Ференц, розмалював стелю або він, або інший, невідомий майстер. Квадратні щити із дощок, прикрашені живописом, без певного порядку змонтовані на стелі. Стеля в абсиді розписана на 20 років пізніше і відрізняється за орнаментами і колоритом.
На жаль цієї краси я не побачив,так як храм був закритим..
Пень-"розочка"
Фото
А тим часом я зайшов собі у магазин,щоб підзарядити батарею і випити горнятко кави.Замовив,продавець мило посміхнулась,похитала головою і ... продовжила стояти,чекаючи дій від мене.Повторив ще раз,-реакція аналогічна. І тут я зрозумів,що вона просто мене не розуміє! От вам і кумедія! Пояснював жестами.. в Україні,замовляв каву ЖЕСТАМИ! Зате кава така нічого))
Карта
Ось так це пишеться: Четфалва
У 1996 р. в Четфалві було сформовано та зареєстровано громаду, якій сільська влада виділила земельну ділянку для будівництва храму. Сприяти його будівництву погодився священик з Виноградова отець-францисканець Т. Попп.У 1997 р. було отримано дозвіл на будувництво храму, а на другий день Пресвятої Трійці 1998 р. освятили наріжний камінь храму, який мав належати католикам обох обрядів, чисельність яких у переважно реформаторському селі приблизно однакова . 4 червня 2001 р. ті ж єпископи консекрували новозбудований храм. Його оздобив мукачівський скульптор П. Матл. Костел зареєстрований як римсько-католицький, проте ним послуговуються також греко-католики.
Храм-вігвам і параболічна арочна дзвіниця
Тильна сторона католицької святині
Село Четфалва (угор. Csetfalva, за радянських часів - Четово) - село у Берегівському р-ні Закарпатської обл. розташоване на правому березі р. Тиса, неподалік від кордону з Угорщиною,населене переважно мешканцями угорського походження. Вважається заснованим у 1260 р., проте у документах вперше згадується 1341 р.За легендою назва села походила від імені його засновника - поміщика Чета, який володів цим землями в період правління династії Арпадовичів. Селом володіли різні феодали, а іноді навіть кілька. Так у 15 ст. навколишніми землями володіли поміщики Пал Сейчі та Д’єрдь Якаб.
В 1566 р. Четфалву розорили татари, а частина жителів потрапила в рабство.
Готичний реформаторський храм з дерев*яною дзвіницею
Здається що храм і дзвіниця-одна споруда
У 1645 р. в місцевій хроніці йдеться про міцну реформатську громаду, якій належав простої форми храм XV ст., що давніше був католицьким. Храм вимуровано з каменю, зовні й всередині стіни поштукатурено і побілено. Нав вкрито високим двосхилим дахом, п’ятигранне приміщення вівтаря значно менше і вужче, відділене від нави стрілчастою аркою. Південно-західний кут зміцнено контрфорсом.
Кам'яний костел походить, за останніми даними, ще з XV ст., а дзвіницю поставили біля його фасаду у XVIII ст. Дзвіницю могли збудувати у 1753 р., коли відбулася значна перебудова храму. Вхід до церкви веде через нижній ярус дзвіниці, крізь закриту галерею, сполучену з входом на західному фасаді.
Церкву й дзвіницю ідеально відреставровано у кін. 1990-х рр.: дзвіницю оббито новим ґонтом, стіни церкви побілено, а металеве покриття дахів замінено ґонтовим.
Реформаторська церква і вежа-дзвіниця
Шпиль
За своїм архітектурним формам дзвіниця нагадує оборонні вежі Чехії, Німеччини минулих століть. Дерев'яна, квадратна в плані, каркасної конструкції, двох'ярусна. Майже 30-метрова дзвіниця вважається чи не найвищою серед своїх посестер на Закарпатті. Її каркасна конструкція не має собі рівних серед дерев'яних споруд подібного роду в Україні. Вежа стоїть прямо на землі, у неї немає ні вкопаних паль підстави, ні фундаментів,замість них по периметру будівлі розташовано ряд каменів, а на них - обв'язка з колод, на яку поставлені несучі стовпи. У підстави шпиля дзвіниці розташовані чотири мініатюрні башточки з маленькими шпилями. Ці башточки створюють контраст, візуально збільшують масштаб центрального шпиля і надають вінчанню надзвичайну ошатність.
Храм.Тил
На території храму- дивні пеньки з надписами
Кам'яний храм однонавовий, має грановану абсиду. Найбільший інтерес являє його інтер'єр, вірніше декоративні розписи його дерев*яної стелі. Стеля нави розділена на дещо нерівні за розмірами і формою квадрати, по 10 штук у довжину та 6 в ширину. Всі ці 60 кесонів заповнені яскравими орнаментальними композиціями, з яких повторюються лише дві. Як свідчить дата в одному з кесонів, стелю оздоблено у 1753 р. Теслярські роботи виконав майстер Шандор Ференц, розмалював стелю або він, або інший, невідомий майстер. Квадратні щити із дощок, прикрашені живописом, без певного порядку змонтовані на стелі. Стеля в абсиді розписана на 20 років пізніше і відрізняється за орнаментами і колоритом.
На жаль цієї краси я не побачив,так як храм був закритим..
Пень-"розочка"
Фото
А тим часом я зайшов собі у магазин,щоб підзарядити батарею і випити горнятко кави.Замовив,продавець мило посміхнулась,похитала головою і ... продовжила стояти,чекаючи дій від мене.Повторив ще раз,-реакція аналогічна. І тут я зрозумів,що вона просто мене не розуміє! От вам і кумедія! Пояснював жестами.. в Україні,замовляв каву ЖЕСТАМИ! Зате кава така нічого))
Карта