Карти
Довгими зимовими вечорами було б зовсім нудно... Якби інтернет не підкинув проблем. Місяць переносив фотоархів на новий хостинг. Тепер можна трохи розслабитись і запостити якийсь звіт. Хоча, якщо бути відвертим, публікувати фотоогляди все менше бажання, бо не вистачає стабільності (і в інтернеті, і загалом, у світі). Та й показувати нічого. В Київ тепер особливо не наїздишся - з середини листопада на 3 гривні здорожчав проїзд у маршрутках. Але годі нити! Щось вигадаю.
Наприклад, хоббі. В своєму блозі я вже показував... Та чого тільки не показував - масштабні моделькі автомобілів, талончики і проїздні на проїзд в громадському транспорті, аудіокасети і владиші з жувальних гумок. Однак в загашнику є одна нерозкрита тема - карти.
1. Колекція карт скромна. В повноцінне захоплення вона не переросла. Хоча було бажання купляти карти міст, в яких побував.
В «доінтернетні» часи карти рятували від нудьги. В тому числі, під час довгих зимових вечорів.
Старі мапи були далекими від бездоганності. Тому, як все могло виглядати на місцевості, домальовувала фантазія. Не те, що зараз - супутникові знімки. Все видно згори. А якщо хочеться відчуття присутності - є кругові панорами вулиць.
Та й електронні карти, напевно, витіснили паперові.
2. Древня карта (кінець 1970х) Ленінграду Санкт-Петербургу. З нанесеними маршрутами громадського транспорту.
3. В декомунізованому Ленінграді була найбільша трамвайна мережа у світі.
4. Туристична карта Кавказького узбережжя. Страшно подумати... аж 1976 року!
5. Деталізації - нуль. Проте описові пам'яток і радянських монументів присвячена ціла розкладка.
6. Карта Одеси. Також радянська. 1980 року.
7. Принцип той самий - примітивна деталізація і розгорнутий перелік і опис пам'яток.
8. Карта Києва 1980 року.
9. Жуляни на той час - ще окреме село, а не столичний масив.
10. Харківського масиву нема. А Бортничі - самостійне село.
11. Та і це не все. Наприкінці 1970х Троєщина - село, поза межами Києва. Дивує?!
12. Новіша мапа столиці, 1998 року. З промальованими будинками. З селом Троєщина (вже у складі міста) і з масивом Вигурівщина-Троєщина.
13. Жуляни віднесли до Києва.
14. Село Бортничі включили у склад столиці. І побудували Харківський масив.
15. Карта Києва від улюбленого «АвтоМир» і неулюбленого Мак-Дональдсу.
16. На карті позначені всі «Мак-Даки» (цікаво, чи всі лишились з тих часів?). Але можна використовувати і для навігації.
17. Додаток з маршрутами громадського транспорту до попередньої карти Києва за 1998й.
А скільки автобусних маршрутів було! І нумерація маршрутів скрізна, без пробілів. Це значно пізніше, у 2008-2009му маршрутну мережу значно скоротять.
18. Сучасна карта. Кишенькового формату. За 2016й рік. З урахуванням перейменування вулиць і нових забудов.
Була куплена в зв'язку з роботою кур'єром, на якій не забезпечували роздруківками маршруту. А телефон був без доступу до інтернету.
19. Гарна карта. Хоча, звичайно, не встигала за новобудовами.
20. Старе не йде в ніяке порівняння з новим.
21. Один блогер-мандрівник підштовхнув до купівлі карт міст, в яких подорожував. Це 2012й рік.
22. З картою орієнтуватися по Коростеню було зручно і легко. А головне - видно, де є пам'ятки.
23. Карта Боярки з тієї ж серії. Купив просто щоб була.
24. Селища Сільгосптехнікум на карті чогось нема.
25. Карта автомобільних доріг за 1994й. Затерта до дірок.
26. Враховуючи масштаб, інформативність відмінна.
27. Кримнаш! В сенсі, український.
28. Незвична карта-календар.
29. Чомусь Чорнобильська зона відчудження без зони безумовного відселення.
30. Але своє місто є на карті.
Ось така невеличка підбірка... Десь ще має бути атлас автомобільних доріг СРСР. А так, це все.
Зараз не до карт. Та й все є в електронному вигляді. Причому, на відміну від блогів і фотохостингів, інтернет-картам нічого не загрожує.
Наприклад, хоббі. В своєму блозі я вже показував... Та чого тільки не показував - масштабні моделькі автомобілів, талончики і проїздні на проїзд в громадському транспорті, аудіокасети і владиші з жувальних гумок. Однак в загашнику є одна нерозкрита тема - карти.
1. Колекція карт скромна. В повноцінне захоплення вона не переросла. Хоча було бажання купляти карти міст, в яких побував.
В «доінтернетні» часи карти рятували від нудьги. В тому числі, під час довгих зимових вечорів.
Старі мапи були далекими від бездоганності. Тому, як все могло виглядати на місцевості, домальовувала фантазія. Не те, що зараз - супутникові знімки. Все видно згори. А якщо хочеться відчуття присутності - є кругові панорами вулиць.
Та й електронні карти, напевно, витіснили паперові.
2. Древня карта (кінець 1970х) Ленінграду Санкт-Петербургу. З нанесеними маршрутами громадського транспорту.
3. В декомунізованому Ленінграді була найбільша трамвайна мережа у світі.
4. Туристична карта Кавказького узбережжя. Страшно подумати... аж 1976 року!
5. Деталізації - нуль. Проте описові пам'яток і радянських монументів присвячена ціла розкладка.
6. Карта Одеси. Також радянська. 1980 року.
7. Принцип той самий - примітивна деталізація і розгорнутий перелік і опис пам'яток.
8. Карта Києва 1980 року.
9. Жуляни на той час - ще окреме село, а не столичний масив.
10. Харківського масиву нема. А Бортничі - самостійне село.
11. Та і це не все. Наприкінці 1970х Троєщина - село, поза межами Києва. Дивує?!
12. Новіша мапа столиці, 1998 року. З промальованими будинками. З селом Троєщина (вже у складі міста) і з масивом Вигурівщина-Троєщина.
13. Жуляни віднесли до Києва.
14. Село Бортничі включили у склад столиці. І побудували Харківський масив.
15. Карта Києва від улюбленого «АвтоМир» і неулюбленого Мак-Дональдсу.
16. На карті позначені всі «Мак-Даки» (цікаво, чи всі лишились з тих часів?). Але можна використовувати і для навігації.
17. Додаток з маршрутами громадського транспорту до попередньої карти Києва за 1998й.
А скільки автобусних маршрутів було! І нумерація маршрутів скрізна, без пробілів. Це значно пізніше, у 2008-2009му маршрутну мережу значно скоротять.
18. Сучасна карта. Кишенькового формату. За 2016й рік. З урахуванням перейменування вулиць і нових забудов.
Була куплена в зв'язку з роботою кур'єром, на якій не забезпечували роздруківками маршруту. А телефон був без доступу до інтернету.
19. Гарна карта. Хоча, звичайно, не встигала за новобудовами.
20. Старе не йде в ніяке порівняння з новим.
21. Один блогер-мандрівник підштовхнув до купівлі карт міст, в яких подорожував. Це 2012й рік.
22. З картою орієнтуватися по Коростеню було зручно і легко. А головне - видно, де є пам'ятки.
23. Карта Боярки з тієї ж серії. Купив просто щоб була.
24. Селища Сільгосптехнікум на карті чогось нема.
25. Карта автомобільних доріг за 1994й. Затерта до дірок.
26. Враховуючи масштаб, інформативність відмінна.
27. Кримнаш! В сенсі, український.
28. Незвична карта-календар.
29. Чомусь Чорнобильська зона відчудження без зони безумовного відселення.
30. Але своє місто є на карті.
Ось така невеличка підбірка... Десь ще має бути атлас автомобільних доріг СРСР. А так, це все.
Зараз не до карт. Та й все є в електронному вигляді. Причому, на відміну від блогів і фотохостингів, інтернет-картам нічого не загрожує.