Величезне ДЯКУЄМО всім, хто був присутнім в цей дивовижний день і, більше того, усім, хто зробив цей день саме таким.
Особлива подяка хорошій дівчині Марті, яка без жодного позованого і перефотографованого кадру зробила нам такі чудові фотографії. Варто було забрати її з собою на Україну на наше перше, тобто українське весілля.


( Read more... )

( Read more... )

   Сьогодні у нас дуже винятковий день.
   Сьогодні минув рівно рік від нашої першої зустрічі. Саме в цей день я вперше переступила поріг церкви у тоді ще невідомому і чужому мені місті Гожув-Великопольський, де зустріла людину, яку зараз кохаю понад усе в житті.
   Саме цей день став моментом, коли моє життя змінило свій хід практично на сто ( Read more... )

     Коханий,
    я щодня пишу тобі листи. Пишу зранку, в ліжку, за столом; пишу вдень, на парах, на вулицях; пишу ввечері й вночі, сховавшись у кутку; пишу в голові й на папері, на склі свого вікна й тролейбусів; по своїй шкірі, по повітрю. Я пишу щодня по два листи, переносячи туди те, що накопичується в моїй голові за добу. Конвертів не маю. І ( Read more... )

   
( Read more... )

    Сьогодні я перший раз у новому році прокинулася вдома. У своєму ліжку, трохи холодному, надто просторому і самотньому. У його футболці. Не від запитання “Ти спиш?” і обіймів, а від банальної домашньої метушні. Незвично бути вдома… Незвично ставити чайник на власну плиту, незвично чути у власних колонках власну музику замість останнього альбому ( Read more... )

    Відстань завжди ятрить всі почуття, приємні вони чи пекучі. Отак і зараз зі мною - тебе не буде всього один день, а я вже гостро відчуваю твою нестачу. Мабуть, тому що і надлишку тебе не було ніколи, як і потреби відпочити від близькості, емоцій, один від одного.
   Мені постійно чогось не вистачає. Спільно проведеного часу, поцілунків, поглядів ( Read more... )

Знайди мене, коли осліпне світ ( Read more... )

( Read more... )