Виктория Амелина. Стихотворение про ворону

Sep 09, 2023 11:24


Нашла чудесные - и страшные - стихи Виктории Амелиной, украинской поэтессы, погибшей 1 июля в результате обстрела Россией Краматорска.  Сначала оригинал, мой перевод на русский и английский перевод Уильяма Блэйкера - ниже.

Вікторія Амеліна

Вірш про ворону

У весняне синє поле

Вийде жінка в чорній сукні

Імена сестер кричати

Наче птах в порожнє небо

Викричить усіх із себе

Ту, що відлетіла швидко

Ту, яка про смерть благала

Ту, що не спинила смерть

Ту, яка чекає досі

Ту, яка усе ще вірить

Ту, що сорок днів мовчить

Викричить їх всіх у землю

Наче біль засіє в полі

З болю та імен жіночих

Виростуть їй нові сестри

знов співатимуть життя

Ну а що вона, ворона?

А вона навік в цім полі

Бо лиш крик її й тримає

Всіх цих ластівок в повітрі

Чуєш, як вона гукає

Всі по черзі імена?

Стихотворение про ворону

Как весною в сине поле

Она выйдет в чёрном платье

Выкликать сестёр по имени,

Словно птица, в небо гулкое.

Из себя она их выкричит:

Ту, что быстро улетела,

Ту, что смерть звала на помощь,

Ту, что смерть не одолела,

Ту, что ждёт не уставая,

Ту, что верит сквозь неверье,

Ту, что сорок дней молчит.

Имя каждой вкричит в землю,

Болью поле засевая.

Из имён сестёр и боли

Народятся ей другие

Сёстры, будут петь о жизни.

Ну а что она, ворона?

А она навек в том поле -

Только крик её и держит

Всех тех ласточек в полёте.

Слышишь, как она зовёт их,

выкликая имена?

Poem About a Crow

Translated by Uilleam Blacker

In a barren springtime field

Stands a woman dressed in black

Crying her sisters’ names

Like a bird in the empty sky

She’ll cry them all out of herself



The one that flew away too soon

The one that had begged to die

The one that couldn’t stop death

The one that has not stopped waiting

The one that has not stopped believing

The one that still grieves in silence

She’ll cry them all into the ground

As though sowing the field with pain

And from pain and the names of women

Her new sisters will grow from the earth

And again will sing joyfully of life

But what about her, the crow?

She will stay in this field forever

Because only this cry of hers

Holds all those swallows in the air

Do you hear how she calls

Each one by her name?

Вікторія Амеліна, мои переводы, современная украинская поэзия, хорошие стихи

Previous post Next post
Up