Спокійний раночок у Львові ( Read more... )

я - маленьке слово на папері
я  - то крихітна душа
я  - любов забутої пустелі
я - новонарожене лоша

я там, де світло є
і де його забули
де сонце виграє
де сяйво промайнуло

я в кожнім слові, в тиші
я в морі серед тиш
я десь живу в коморі
поки ти мирно спиш

ти спиш і ще не знаєш
що сон той - це теж я 
ти спиш і не гадаєш
що я то вже не я

  Де набрати тих слів,
Що можуть про ніжність сказати?

Скільки виждати днів,

Щоби всі їх по крихті зібати?

Скільки ж випаде їх

На звичайні буденні турботи,

На щоденні розмови, на сміх

і на довгі години роботи…?

я так хочу сказати, я вже не мовчу

я хочу про Ніжність сказати!

я вже плачу, ще мить - і ось я кричу!

я не можу так більше мовчати.

затихає той крик  у ( Read more... )

Упав в житті?

Ти не барись, вставай!

Болить колінка?

То їй ти спокій дай.

Перепочинь, посидь,

А потім далі йди.

Не вщухне біль за мить -

У тім й нема біди

Ти ще впадеш не раз,

Не раз вставати будеш

Бо те падіння - час

Відчути що ти дужий,

Що маєш силу духу,

Що можеш щось здійснити,

що будеш гори рухать,

Що будеш іще жити!

Я намалюю осінь

Холодним краплями

Я розмалюю осінь

Далекими ватрами

Я виріжу з серця

Всі зайві емоції

я викину в небо

усі ці пропорції

я буду кричати

і плакати буду

я буду мовчати

а може не буду?

А може я зникну

Так просто і швидко

І в серце проникне

Якась дивна плітка

Про те, що забулось

Чи просто минуло

А може привиділось…

Чи може не було…

Там, де водичка зелена ( Read more... )

( Вірші Л. Костенко )

Червона наче квітка
і темна наче ніч
Стікає кров по схилам
Вслід тисячі облич

Усе тут промайнуло:
і муки і страждання...
Усе пройшло - й минуло,
а кров тече до рання...

"А що наступить завтра?"
спитає небайдужий.
"То буде нова казка...
Щось буде, добрий друже!"

Руда білка.
Руда осінь.
Все навколо
Вогнем палає
Стоїть дівчина
Сама у парку
Падає листя.
А серце страждає
У чім причина?
От запитання!
У відповідь сльози
І тихе зітхання
Вона ніц не скаже
І гляне лиш сумно
Навіщо питати?
Це так нерозумно…

 Холодом обдає ноги ( Read more... )