Aug 27, 2013 22:17
Спокійний раночок у Львові
Він пахне чаєм і туманом
А зорі тут такі казкові -
Їх не заглушиш барабаном
Тут львівська кава, чоколяда
із відусіль манять тебе
та знаю, що то принада,
щоб зачаровувать гостей
А Львів лишається тим самим:
тут трішки смутку і дощу
огорне теплим покривадлом
і прошепоче "Не пущу"
Але проходять дні, години
і потяг кличе на перон
я без вагань у цю хвилину
біжу сідати у вагон
Цей потяг рушить до столиці,
до шуму метрополітену
Туди, де рідне таке місто
Хай не для всіх, але для мене...
львів,
віршик,
подорожі