Кавказ 2006. Зеніт едішн.
Що робити, коли хочеться щось запостити, а писати влом. Правильно, викладати "закрома Родіни", благо їх вагон і малєнька тєлєжка. Цього разу поділюся з Вами фотографіями з мандрівки Кавказом 2006 року, текстом я вже ділився :). Далекого 2006-го року, я слабо орієнтувався в чому різниця між Nikon та Canon і знимкував на расово правильний татів Зеніт. Зеніт в свою чергу був з характером, дряпав плівку, засвічував кути, словом все як має бути. Але ніде не дінешся, будемо вважати що то така фішка. "Теплий ламповий звук" як не як. Отож поїхали!
Так виглядає Україна з вікна вантажівки.
А це заправка під Владикавказом. Про те як ми ночували біля неї писав тут. Цікава система, пістолети підключені напряму до бензовоза, що стоїть в середині бляшаної коробки.
Це біля якогось блокпоста в Південній Осетії. Детальніше тут.
Всеще Південна Осетія.
А це замок на батьківщині товариша Сталіна. В музеї його імені є картина: "юний Іосіф щось там проповідує оточуючим, на фоні замку". Про музей і місто Горі детальніше тут.
А це в Тбілісі біля церкви Сіон.
Там само. Священник "спалює гріхи" записані прихожанами на листочках.
М. Батумі. Комунікації в жилому будинку.
Пляж в Батумі.
Теж в Батумі.
По дорозі до Вардзіа.
А це, Марта. Напарник по подорожі 2006 року. На задньому плані печерний комплекс Вардзіа.
Всеще Вардзіа.
Якийсь "гарячій істочнік".
Азербайджанський мєнт. Добрий, що не характерно для тамтешньої міліції.
Пірс в Баку.
Росія. Дагестан. м. Дербент. Хлопака розповів нам цікаву історію. В Дагестані традиційно досить сильні школи різних бойових мистецтв, багато сильних борців кікбоксерів ітд, саме звідти. Не виключенням був і він. Під час виступу на якихось там змаганнях, він був фаворитом в своїй категорії, але якісь там нехороші дядьки "попросили" піддатися супернику в фінальному поєдинку. Він звичайно ж не погодився, за що був сильно битий. Після цього, продовження кар"єри професійного спортсмена стало неможливим. А суперник став чемпіоном світу.
Приблизно такі от картинки я бачив під час першої своєї автостопної подорожі. 4 тижні, 50 баксів і стільки вражень, скільки я не отримував від жодної з своїх подорожей (можливо за винятком останньої :)).
Більше тут:
00. Вступ
01. Лет”с зе паті старт
02. Май діар Юкрейн
03. Велкам ту Раша
04. Автостопом по Кубані
05. На горизонті Кавказ
07. Владикавказ енд окрєсності
08. Всеще Владикавказ
09. Велкам ту Південна Осетія
10. Всеще Південна Осетія
11. Нарешті Грузія
12. Горі
13. Тбілісі
14. Фото з поїздки 2006 року
П.С. Для любителів "теплого лампового звуку" і тих, хто люто-бєшено ненавидить бездушні дзеркалки. На днях купив собі 2 радянські об"єктиви під Нікон. Картинка в них канєшноже хороша, но задоволення це сугубо специфічне і дуже сумнівне. Найближчим часом, як щось нафоткаю то викладу.